Ерато Нуар - Смерть моя, життя моє, Ерато Нуар

Але Еллінге Сольгард був впевнений, що Енір впорається. Обов'язково розбереться та допоможе. Він віддав би все, щоб бути поряд. Прожити зі своєю ніатарі кожен відведений їй день у цьому світі.

Проте Розлом зростав, Хаос проривався. У різних місцях Ерсе раз у раз спалахували вогнища, відкривалися дірки у просторі.

Драххи швидко реагували. І все ж цього було недостатньо.

Сьогодні Розлом прорвав залишені ним востаннє печатки. Намісник чув, як здригалася вся доступна в цьому світі сила Прада, як темні тварюки ринули в Ерсе. Знав, що драххи, які день і ніч чергували біля центральної вежі, вступили в бій.

Розумів, що, швидше за все, сьогодні вже не повернеться. Що бачить свою ніатарі востаннє.

Знав і дуже намагався їй цього не показати.

Але ж хіба вона могла не відчути?

Він поспішав. Взяв машину, не турбуючи марно Брена. Зв'язався з усіма паладинами та підлеглими, віддаючи останні накази.

Щоб розпочати нерівний бій із цією темною силою, заразою, яка зажадала поглинути всі світи.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно