Микола Капустянський - Похід українських армій на Київ-Одесу 1919, Микола Капустянський

забезпечення правого флангу Запорізької групи, Головний Отаман вважає за необхідне 3-тю бригаду пересунути завтра не в район Шарівка-Татаринці, а в район Васильківці-Казимирівка.

Донесення НК ГА ч.4277 з 27.VІІ.1919 р.

Другому корпусові наказано завтра наступати на Проскурів: 4-та бригада вздовж шосе на Проскурів, 3-тя бригада через Казимирівку-Шумівці. Група підполк. Бізанца мусить забезпечувати одним відділом перехід коло с. Долибань і має досягти 2-м відділом залізничної станції Богданівці. Головна сила групи має лишитися в районі на полудень від зазначених пунктів і забезпечити напрямок на Деражню. 18-та бригада, як корпусний резерв, слідує вздовж шосе.

28.VІІ частини 2-го корпусу знаходилися: 4-та бригада в районі Ярмолинці, 21-ша бригада в районі Михалполя, 7-ма бригада в районі Солобківці Ворог відходить на Проскурів, Богданівці, Деражню. Стежами виявлено, що Крас осілка, Манастирок, сл. Михалківська від ворога вільні. Ворожі сили, які там були (2 куріні, кіннота й кілька гармат), відступили на північ і північний захід.

Оперативний звіт Запорізької групи з 27.VІІ.1919 р.

Розбитий під Проскуровом ворог, кількістю до трьох полків піхоти при 12 гарматах, був заатакований під Калинівкою кінним полком Чорних Запорожців і почав тікати в різних напрямках. Підоспівший ворожий панцерник трохи стримав Чорних Запорожців. Також ворог був розпорошений біля с. 3аруддя. В цьому бою особливо відзначився командир Чорних Запорожців полковник Дяченко. Він перший у кінному строю врізався в ворожу колону і не дав їй змоги розгорнути піхоту. Дуже допоміг в цій бійці нам панцерний потяг «Стрілець».

Оперативний звід Штагрупи СС ч.0522, з 30.VІІ.1919 р.

Після впертого бою частини першої дивізії СС заняли с. Котюршинці, де захопили кулемети й набої, але ж зазнали значних утрат: 4 забито й 20 поранено, між ними командир куреня. Вислано кінноту для переслідування ворога в напрямку на Чепелівку.

Оперативний звіт НК ГА ч.4329 з 30.VІІ.1919 р.

2-й корпус: 4-та й 3-тя бригади, переслідуючи ворога, досягли лінії р. Бужок. Всі перехрди через р. Бужок взято у власне посідання. 21-ша бригада досягла головною силою району сс. Болосків-Копачівка та вислала відділ на Меджибіж. 7-ма бригада стоїть у районі ст. Деражня, займаючи цю станцію, вислала розвідку на Лятичів. 18-та бригада стоїть у м. Проскурові, як корпусова резерва. Ворожі застави стоять на висотах на північ від р. Бужок по обох сторонах шосе. Ворожа батарея обстрілює с. Заруддя. Важка батарея галичан пересилює.

Оперативний звіт Штагрупи Запорізької ч.375/а з 4.VІІІ.1919 р.

Група зосередилася в районі, вказаному 3.VІІІ: Лятичів-Меджибіж-Лисогорка. Штагрупи – Голосків. 9-ту дивізію залишено в районі Проскурова. Невеликий відділ 200 багнетів займав м. Хмільник. Роз'їзди ворога займають село Юзвин.

Оперативні звіти НК ГА чч. 4512 і 4511, з 5.VІІІ.1919 р.

1-й корпус в поході на залізничну лінію Проскурів-Жмеринка: 2 бригади – в районі с. Васютинець. Штаб корпусу 5.VІІІ переходить у м. Єлтушків, а 6.VІІІ в с. Васютинці. 3-й корпус переходить у район сс. Мигалівці, Єлтушків, Ястрембівці. Штаб корпусу – Єлтушків.

2-й корпус: 4-та бригада в районі м. Старокостянтинова-Кузьмин, передовими сотнями в сс. Немирівка, Попівці й Гребининка. Панцерні потяги стоять біля мосту під с. Григоровка й не можуть іти далі, бо міст на Случі зірвано.

Наказ Штадієвої ч.2117/К з 5.VІІІ.1919 р.

Головний Отаман наказав Комгрупи Волинської надіслати до поляків делегацію, яка має поінформувати поляків відносно нашого північного фронту й відносно розташування Волинської групи й пропонувати їм звільнити м. Волочиськ.

З розмови пполк. Безручка з вартовим старшиною 6.VІІІ.1919 р.

В розмові телеграфом Наштагрупи з вартовим старшиною Штадієвої перший просив директив і наказу 2-му Галицькому корпусові просунутися вперед більш, як на 20 верст. В противному разі група СС буде відтягнута за р. Ікопоть. При цьому пполк. Безручко зазначив, що 4-та Галицька бригада бажає йти вперед, але їй заборонено.

Телеграми ч.54 й ч.4557 НК ГА з 8.VІІ.1919 р.

Спробу наступу ворога від Станіславчика на 2-гу пішу дивізію було відбито нашим вогнем. Зранку частини Київської групи й 1-го Галицького корпусу (5 й 6 бригади) перейшли в рішучий наступ для захоплення ст. Жмеринки. Після впертого бою з ворогом, частини Київської групи (5-та і 12-та повст. див.) до темноти встигли вийти на сс. Мала-Жмеринка й Коростівці, Пост-Подільський, сс. Михайлівка-Межирів, при чому захоплено 450 полонених. Поруч з тим, частини 1-го Галицького корпусу, наступаючи з півночі від Жмеринки, з боєм захопили ст. Межирів-Тартаки-м.Браїлів-с.Демидівку та зіпсували залізницю на південь від тамтого пункту, виславши кінноту на Ворошилівку, при чомуна ст. Жмеринка опинилися відрізаними біля 7 ворожих панцерних потягів, з яких не менше чотирьох черепах.

Телеграма Наштагрупи з 9.VІІІ.1919 р.

Продовжуючи наступ, частини Київської групи зранку вдерлися на ст. Жмеринка і вкупі з частинами 1-го Галицького корпусу (5 бриг.) захопили її й величезну силу військового та залізничного майна. Ворог поспішно відступає на Ворошилівку та Красне. Частини групи переслідують ворога. Вжито заходів для захоплення переправ на р. Буг біля Ворошилівки та ст. Ярошенки. Панцерним потягам пощастило вирватися спід Браїлова і втекти на Вінницю-Козятин. Під Жмеринкою розбито не менш, як десять полків ворога.

Кінець телеграми ч.0390 з 10.VІІІ.1919 р.

Частини 6-ї дивізії ввечорі розбили відділ ворога, складений переважно з матросів та жидів, і захопили кулемет і трофеї.

Телеграма Штабу групи СС ч.0565, з 10.VІІІ.1919 р.

Частини 2-го Галицького корпусу з невідомих причин відступили о 14-й годині 10.VІІІ за р.