Bogdana reider - Зоряні Війни :світло новой надії, Bogdana reider

 

Обі-Ван усміхнувся, його очі блищали від захоплення.

 

— Продовжмо тренування. Але цього разу зробимо його ще цікавішим, — сказав він, відпускаючи її та готуючись до нового раунду.

 

 наповнилось гулом двох мечів, що зустрілися в бою. Вони рухалися з грацією та координацією, що свідчили про години спільних тренувань. Обі-Ван був відмінним майстром, але Еніка з кожним днем ставала все сильнішою. Вони билися, відбивали удари, контратакували, їх мечі танцювали у ритмі їхніх сердець.

 

 

 

Цей бій був не просто спарингом, це була гра, де вони випробовували одне одного, поглиблювали свої навички та вчилися новим. Це було їхнім способом відпочити, відвернутися від проблем та зосередитися на моменті.

 

 

 

Тривалий час вони билися, аж доки Обі-Ван не зробив несподіваний удар, якого Еніка не змогла відбити. Він посміхнувся, коли вона впала на коліна.

 

 

 

— Здається, я виграв, — сказав він, протягаючи руку, щоб допомогти їй піднятися.

 

 

 

— Я ще не закінчила, — відповіла вона, приймаючи його руку наступний момент він опинився на полу, а вона сиділа на ньому лайтбластером у його горла — Я  перемогла

перемогла

 

— Ти впевнена. Він перевернувся так щоб опинитися з верху на ній — Здається ти  моїй повній владі моя кохана падаван

 

 

 

— Не будь таким впевненим, майстру, — відповіла вона, з усмішкою на обличчі, але в очах горів вогонь боротьби. Вона швидко перекинула ноги, використовуючи силу, щоб викинути його з-над себе. Обі-Ван розсміявся, коли вона знову опинилася зверху, світловий меч притиснутий до його горла.

Обі-Ван посміхнувся, дивлячись на неї знизу, його очі блищали від захоплення та любові.

— Ну що ж, здається, ти знову мене здивувала, — сказав він, його голос був спокійним, але в ньому відчувалася глибока повага.

Еніка нахилилася ближче, її обличчя було всього за кілька сантиметрів від його. Він  знову перекотився і поцілував  її 

— Здається в нас тут не вуличка проблема  він понизився показуючі яка саме 

— Бідний і чім же мені  тобі допомогти може приймеш холодний душ  кажуть допомагає .Вона вивернулась  і сіла на ньому  потім піднялась хотіла було піти, але її перекинули через плече і віднесли на мат

Обі-Ван обережно поклав Еніку на мат, їхні погляди злилися в один, наповнений пристрастю і глибокими почуттями. Вона відчула, як його руки ніжно ковзають по її талії, створюючи відчуття тепла і безпеки.

— Здається, я знайшов інший спосіб охолодити свою пристрасть, — прошепотів він, нахиляючись ближче, щоб їхні губи знову зустрілися в глибокому і палкому поцілунку.

— А якщо хтось зайде прошепотіла  вона

Обі-Ван усміхнувся, його погляд сповнений жарту та кохання.

— Здається, ми знаходимося в тренувальному залі, де зазвичай ніхто не турбує нас у цей час. Але якщо хтось і зайде, то просто побачить, як двоє джедаїв тренуються... дуже близько, — відповів він, знову нахиляючись до неї.

— Здається нас вже застав такому положені мій батько — Тоді ми тільки почали зустрічатися  правда тоді одежі на мені вже було трішки менше , а на тобі ще менше

— Не скажу що мені подобається зараз .Почувся голос у дверей .Там стояв  Гай Скайвокер і кристи руки на груді

 

Обі-Ван і Еніка миттєво відскочили один від одного, їхні обличчя налилися рум'янцем від неочікуваної присутності Гая Скайвокера.

 

— Майстер Скайвокер, — почав Обі-Ван, намагаючись виглядати спокійним і зібраним. — Ми просто вдосконалювали наші техніки бою. 

 

Гай поглянув на них обох, його вираз обличчя залишався серйозним, але в його очах блищав ледве помітний гумор.

 

— Я бачу, що ваші тренування набувають... нових форм, — сказав він, підходячи ближче. — Але не забувайте, що в залі є та інші джедаї, які можуть зайти в будь-який момент.

 

Еніка, все ще трохи зашарівшись, кивнула. Вона знала, що її батько турбується про її добробут, але також розуміла, що їхні стосунки з Обі-Ваном є важливими для них обох.

 

— Ми будемо обережнішими, батьку, — відповіла вона, намагаючись зберегти спокійний тон.

 

Гай кивнув, потім звернувся до Обі-Вана.

 

— Я сподіваюся, що ви розумієте всю відповідальність, яка лежить на вас як на її чоловікові  , — сказав він, його голос став трохи м'якшим. — Бережіть її, Обі-Ване.

 

Обі-Ван кивнув, його погляд був серйозним і рішучим.

 

— Я завжди дбатиму про неї, майстре Скайвокер. Вона для мене дуже важлива, — відповів він.

 

Гай подивився на них обох ще раз, потім розвернувся і вийшов з залу, залишивши їх наодинці.

 

Коли двері закрилися, Еніка повернулася до Обі-Вана, її обличчя було сповнене полегшенням і любов'ю.

 

— Здається, ми знову вийшли сухими з води, — сказала вона, посміхаючись.

 

Обі-Ван усміхнувся у відповідь, обійнявши її за талію.

 

— Це тільки додає нашому життю трохи більше гостроти, — сказав він, нахиляючись ближче, щоб їхні губи зустрілися в ніжному поцілунку.

 

Вони знали, що їхній зв'язок був випробуваний неодноразово, але кожна перешкода тільки робила їх сильнішими. І навіть у моменти напруження та ризику, вони завжди знаходили спосіб бути разом і підтримувати один одного.

 

— Я завжди буду поруч з тобою, що б не трапилося, — прошепотів Обі-Ван, тримаючи її близько до себе.

 

— І я завжди буду з тобою, — відповіла Еніка, відчуваючи, як їхні серця б'ються в унісон.

 

Тренувальний зал знову наповнився їхньою присутністю, але тепер вони були готові до будь-яких викликів, які могли б з'явитися на їхньому шляху. Вони знали, що разом вони зможуть подолати будь-які труднощі та залишатися сильними, дарма що все.