Енн невиразно хмикнула. У її очах затанцювали лукаві іскри, і на обличчі з'явилася чарівна усмішка, яку так любив Зур. Її усмішка, її тремтячі темні вії, запах губ, ніжна шкіра, мелодійний голос, гнучке струнке тіло, впертий характер - все це було для нього еталоном його жіночої краси. То був образ його душі! Зур виріс поруч із людьми, й у його свідомість увійшли зразки людської краси, а не химерської. Він з подивом розумів, що вже не сприймає химерських жінок, і не лише через сіпат. Тому сам він вже будучи серед своїх одноплемінників дуже рідко приймав свій природній вигляд.
Сподобався роздiл?
Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дочка пірата, Лаванда Різ», після закриття браузера.