Стефанія Лін - Завоюй мене, Стефанія Лін
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Все так, як ви затвердили, — промовляє.
— Баристу знайшла?
— Звичайно, завтра проведуть бесіду з ними.
— Добре.
— Вивіску чіпляють.
Я лише спостерігаю за ними. Чіткі, лаконічні, ділові. Чужі.
— Яка назва тепер у лавки? — втручаюся.
Марк навіть не звертає уваги. Ніби й немає мене.
— Кольори замінили?
— Звичайно.
— Молодець, — єдине слово і чоловік, навіть не глянувши на мене, йде геть.
На якийсь час тихо. Яна зітхає, каже мені:
— Не зважай. Він просто такий.
— Схожий на шмат каменю? — буркаю.
За спиною лунає чоловічий голос, насмішкувато, грубо:
— Як мене тільки не називали...
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Завоюй мене, Стефанія Лін», після закриття браузера.
