Василь Павлович Січевський - Чорний лабіринт. Книга третя
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Він означає повну залежність нашої фірми від корпорації американсько-німецького концерну братів Стінесів.
— А що в цьому поганого? — здивувався генерал.
— Для вас нічого, для мене — рабство!
— Ну, а коли поглянути на це питання з іншого боку. Коли уявити, що новоутворену фірму «ХАМАГ» бере під свій захист, під свою високу руку могутня міжнародна корпорація, за якою стоїть сам Рокфеллер. Вам випало щастя, а ви пручаєтесь. Хіба ви не розумієте, що вам самим не встояти проти хижаків, що нишпорять навколо. Вас з'їдять — і оком не змигнете. А «Брати Стінеси і К°» — це сила, на яку підняти руку не кожен наважиться.
Хорст ніби задивився у вікно, проте шибка давала йому змогу бачити те, що відбувається в нього за спиною. Гуго робив генералові якісь знаки, і той, підкоряючись його волі, сказав:
— Мені, бароне, все важче захищати вашу фірму від зазіхань…
Хорста роздирала лють. Йому хотілося кинути в ненависне лице Керка найдошкульніші, найобразливіші слова, але він стримав себе. Його зацікавив цей дивний контакт, між його компаньйоном і шефом американської розвідки в Баварії. «Здається, вони беруться за мене з обох боків. Коли ж це вони встигли знюхатись. Що криється за цим? Яку гру вони затіяли у мене за спиною?» Про те, що з ним ведуть гру й до того ж нечесну, в нього вже не було жодного сумніву.
— Я співчуваю вам, генерале, — мовив Хорст, знову сідаючи до столу. — Однак дозвольте запитати, з ким це вам доводиться вести ту героїчну боротьбу за інтереси нашої фірми?
— Охоче поясню. — Керк, здавалося, чекав саме на це запитання. Він не звернув уваги на в'їдливу інтонацію генерального директора, зручно вмостився на канапі, запалив свою «гавану» й, попихкуючи сигарою, почав: — Секретами фірми «ХАМАГ» сьогодні цікавляться агенти Круппа, Болена, хімічного концерну «Фарбен індустрі», банкірського дому Абса. Дані агентурні, але цілком достовірні. Та це лише дещиця. Ними цікавляться всі, хто обробляє метал і має гроші, щоб найняти вивідача або купити інформатора серед працівників вашої фірми.
— Як на мене, цілком природна цікавість. Днями я сам отримав запрошення від промислового клубу в Дюссельдорфі. Просять виступити з доповіддю.
— Ти знаєш, хто вони, члени того клубу? — Гуго подався грудьми на стіл. — Люди все тих же корпорацій Круппів, Боленів. Вони хочуть скористатися з нашої недосвідченості в таких справах і видурити у нас технологію інтелігентно, не заплативши за те і пфеніга.
— А Стінеси, які прислали до нас цього Кебота, вони хіба не того ж хочуть? — запитав, як міг спокійно, Хорст.
— О, тут є різниця. — Гуго теж поліз до кишені за сигаретами. — Стінеси фактично фінансують «ХАМАГ» і тому мають право цікавитися, куди ми витрачаємо їхні гроші.
— Гроші я витрачаю свої. Я німець і хочу, щоб те, чим володію, належало Німеччині.
— Вибач, але я думаю, що брати Стінеси більші патріоти, аніж ми з тобою.
— Саме тому вони живуть в Америці й звідти засилають до нас своїх вивідачів. Мета корпорації мені відома!
— І все-таки ти не зовсім правильно оцінюєш ситуацію. Брати Стінеси не вороги нам. Я так розумію, що нам треба виробити стосовно корпорації певну позицію. Ми не повинні скидати з рахунку той очевидний факт, що наша, як ти висловився, залежність од банкірського дому Рокфеллерів ставить нас у привілейоване становище в порівнянні з будь-якою новоутвореною німецькою фірмою. Сьогодні, якщо ми подолаємо свої амбіції й скористаємося з прихильності, яку я відчув у цьому листі, ми станемо недосяжними навіть для Круппів і Боленів, не кажучи вже про інших. Треба розумітися на стосунках у діловому світі й бути готовим до того, що нам згодом доведеться сплачувати певні відсотки від наших прибутків не тільки Німецькій Федерації, а й американській корпорації. Так роблять усі, хто в неї входить. А нашу фірму, як я зрозумів з листа, запрошують… Ну, ну, не косуй на мене оком, — натякають, дають врозуміти нам, недосвідченим, що у нас в шанс. Коли ми доведемо, що здатні керувати виробництвом, збутом, фінансами, а головне емоціями, «ХАМАГ» буде прийнято до корпорації. Я популярно пояснив?
— Так… — зітхаючи, погодився Хорст. — Забув сказати тільки про рекет. Так, рекет, який, виявляється, існує й у так званих високих сферах економіки, фінансових колах, і навіть серед небожителів. Механізм один і той самий, що і у примітивних гангстерів.
— Господи, коли ти позбудешся свого дитячого ідеалізму! — підхопився Глевіц. — Ми — бізнесмени, принаймні хочемо ними стати, а для цього потрібно збагнути одну-єдину істину: бізнес для справжніх чоловіків! Так, він вимагає сили, енергії, кмітливості, рішучості, а інколи й жорстокості. Високі слова про патріотизм і милосердя поступаються тут словам жорстким, вагомим, точним. Ми з тобою взялися за справу, для нас незнайому, нам треба вчитися мистецтву комерції, вмінню виважувати кожен наш крок. Я пропоную: перше, подякувати нашому другові, генералові Керку, за неофіційну інформацію, яку він витис із цього жевжика Кебота; друге, запросити Єнсена Кебота сюди і повести з ним розмову так, щоб він зрозумів, а потім передав за океан, що молоді хазяї фірми «ХАМАГ» — люди гнучкі, розумні, свідомі моменту і не збираються проминути нагоди ввійти до корпорації на умовах, які будуть для них вигідні. Ти згоден?
Хорст мовчав.
— А ви, генерале, що ви порадите нам?
Керк вийняв з рота сигару, струсив у попільничку білий вінчик попелу й одверто глянув у очі Торнау.
— Я згоден з вашим компаньйоном, бароне. Його міркування заслуговують на увагу. З мого боку ви завжди матимете підтримку. В корпорації у мене є, скажімо так, друзі… Через цих людей я ближчим часом спробую довідатися, як ставляться до «ХАМАГ» у вищих колах корпорації. Таким чином, ми матимемо перевірену інформацію. А зараз цього хлопця треба запросити. Не варто настроювати його проти фірми. Малі
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Чорний лабіринт. Книга третя», після закриття браузера.