Морок Елл - Опера, Морок Елл

Налі співчутливо похлопала напарника по плечу.

Поки йшли з парковки до театру Бак розповідав:

- Цей співак розповів що приїхав за вказаною адресою, там стояв великий будинок з темними вікнами. Ніч, а вікна темні. Він зайшов, освітлений був вхід у підвал, хлопець спустився, пройшовся довгим коридором, освітленим смолоскипами, уявляєш фантазія, й увійшов у печеру. – Бак засміявся, - Велику печеру…

Оперний театр, був наче місто у місті, за історичними даними йому вже тисячу років, перші стіни можна було подивитися у підвалі під час екскурсії.

Двері театру самі по собі були витвором мистецтва широкі старовинні з чорного дерева, вирізьблені барельєфи, театральні символи, стерлися з часом людськими руками й, може, численними реставраціями.

Налі ніяковіючи увійшла у цей величний храм мистецтва. Наку було байдуже до мистецтва, хоча присвиснув й висловився:

- Ти бачиш як у них тут гарно усе! У таких місцях вирощують маніяків?

- Часом усе буває, - почули вони знайомий оксамитовий голос.

Володар того голосу був наче якийсь казковий персонаж, високий хлопець метри два зростом, смаглявий, з довжелезним, певне до поясу, чорним прямим волоссям, сині очі уважно вивчали слідчих. Вбраний він був у білосніжну сорочку, бриджі й високі ботфорти. Помітив здивований погляд Бака, пояснив:

- Сценічний костюм, репетиція перед прем’єрою. Вітаю. Тай Ла Грандж, - й він вклонися наче якийсь пер на королівській церемонії.

Налі подумала що розмовляти з ним певне буде Бак, бо вона з таким світком стане вкрай добрим, не уважним, замріяним поліцейським.

Кімната у яку привів слідчих пан Ла Грандж молодший була заставлена запиленими декораціями, у кутку стояв старезний пошарпаний століттями диван, й ряд крісел з глядацького залу. Співак запитав:

- Тут вам буде зручно?

- Так, - Налі на все б погодилась, поспіхом подумала що потрібно терміново скинути цю облуду чи навіювання, так молодик неймовірно гарний, але він професійний актор, він навчений впливати на людей, тож не потрібно вже зовсім пускати слинку наче малолітня фанатка. Вона з видом переможеної подивилась на напарника прошепотіла:

- Поговори з ним.

Бак знизав плечима, сів на диван, закинув ногу за ногу. Ла Грандж сів у крісло, прибрав за вухо пасмо волосся. Налі дивувалася, як людина може бути такою досконалою? Він поклав на диван пачку брендових цигарок, запитав чи це не зашкодить поліцейським й запропонував пригощатися. Доклав гарну срібну запальничку. Сам запалив цигарку, стомлено відкинувся на спинку. Спокійний аж надто, враховуючи ніч яку пережив.

Бак дочитував свідчення прислані відділом сексуальних злочинів. Підвів очі на ла Гранджа, хмикнув:

- Я ознайомився з вашими свідченнями.

- Я бачу, - відповів співак.

Бак віддав свій телефон Налі пропонуючи їй дочитати пригоди ла Гранджа.