Віталій - Детектив Соловей. Книга 1. Справа про зниклого чоловіка, Віталій

Прибувши на місце, оперативники швидко та злагоджено оточили старий, напівзруйнований будинок, який більше нагадував руїну. Вікна були вибиті, стіни потріскані, а навколо панувала моторошна тиша. Було прийнято рішення діяти негайно, використовуючи ефект раптовості. Перша група під прикриттям щитів обережно наблизилася до вхідних дверей, а друга зайняла позиції з тилу, блокуючи можливі шляхи відступу. Однак затримання з самого початку пішло зовсім не за планом. Щойно перша група спробувала вибити старі дерев'яні двері, з темних вікон другого поверху пролунали різкі постріли. Кулі зі свистом пролетіли повз голови поліцейських, зриваючи шматки штукатурки зі стін. Почалася справжня, несподівана перестрілка.

Лейтенант Петренко, який йшов у головній штурмовій групі, миттєво відреагував на небезпеку. Він різко розвернувся, намагаючись прикрити своїх товаришів вогнем у відповідь, але в цей самий момент відчув різкий пекучий біль у правій руці. Куля влучила йому вище ліктя. Він скрикнув від болю, але, стиснувши зуби, продовжував вести вогонь лівою рукою, намагаючись подавити вогневу точку противника. Ще декілька оперативників, які перебували поруч, отримали легкі поранення – одного зачепило осколком розбитого вікна, інший відчув різкий удар в ногу, але, на щастя, бронежилет врятував від серйозної травми.

У хаосі та метушні, що виникли внаслідок раптового нападу, скориставшись темрявою та панікою, Шраму, справжнє ім'я якого виявилося Антон Олексійович Гринь, вдалося вислизнути. Він, ймовірно, знав цей будинок як свої п'ять пальців і зумів непомітно відійти через чорний хід або якийсь інший потаємний вихід. Оперативники, отямившись від першого шоку, кинулися навперейми, але він вже зник у темряві, розчинившись у лабіринті закинутих будівель та складів промислової зони.

На жаль, під час цієї кривавої сутички не обійшлося без непоправних втрат. Павук, справжнє ім'я Степан Антонович Зінченко, отримав важке вогнепальне поранення прямо в груди. Куля пройшла наскрізь, зачепивши життєво важливі органи. Його негайно винесли з-під вогню та викликали швидку допомогу. Пораненого Павука обережно поклали на ноші та швидко повезли до лікарні, але, незважаючи на всі зусилля медиків, він помер дорогою, так і не прийшовши до тями.

У цій напруженій та небезпечній ситуації вдалося затримати лише Скорпіона, справжнє ім'я якого – Віктор Володимирович Задорожній. Його виявили під час спроби втечі через задні двері будинку. Він не чинив жодного опору, побачивши озброєних поліцейських, одразу підняв руки вгору. Його швидко скрутили та доставили до відділку для подальшого допиту.

Операція завершилася з неоднозначним результатом. З одного боку, вдалося нейтралізувати одного з ключових фігурантів справи та отримати потенційне джерело важливої інформації. З іншого боку, головний підозрюваний, кримінальний авторитет Шрам, зумів втекти, а один з його найближчих соратників загинув. Крім того, поранення отримали й співробітники поліції, що завжди є серйозною втратою для будь-якого правоохоронного органу. Сергій Петрович, який прибув на місце події одразу після повідомлення про перестрілку, особисто керував подальшими діями, оцінюючи збитки та розробляючи план подальших дій. Він розумів, що, незважаючи на затримання Скорпіона, найскладніше та найнебезпечніше ще попереду – необхідно було якомога швидше знайти та знешкодити невловимого Шрама.