Лія Серебро, Олена Арматіна - Його інвестиція. Міняю інвестора. Частина 2., Лія Серебро, Олена Арматіна

— Так ось, Емір, — кажу я, намагаючись зберегти свою впевненість, — у вас є діти? Чи, може, дружини? Чи всі десять, як у кіно? Може, я тут стану черговою? Що це буде, якщо я не здамся? Вони мене з'їдять і навіть не подавляться.

Він сміється — той сміх, що так легко огортає тебе, як теплий вітерець. Але в його очах не відразу з’являється розуміння того, що я все-таки не зовсім жартую.

— Ти фільмів переглянула чи що? — він каже це, наче все це не має ніякого значення, а я тут знову замкнута у своїх мріях.

Я замовкаю, втягуючи повітря. Ці слова — як удар об камінь, вони забирають все, що лишилося в мене. І тоді він продовжує, знову дивлячись на мене, але вже якось інакше.

— Поки ти під моєю протекцією, ти тут у шоколаді. — Він це каже, і я не можу не відчути, як це звучить, як гарний обіцяючий контракт, хоча й без жодних підписів.

І от, я намагаюсь зрозуміти, що ж відбувається в моїй голові. Я лише запитую:

— А щодо інтиму? Це теж мій обов'язок?

Він дивиться на мене, і в його погляді я бачу тільки холодний розрахунок. Знову усмішка — але тепер вона холодніша, ніж коли б він сказав, що все вирішено.

— Ні! — каже він різко, і це звучить майже як наказ. — Перед тим, як вийду, хочу тобі сказати: принаймні поки ти вагітна, цього не буде.

Його слова залишають слід. Як удар у живіт, як холодний душ. Тепер я точно розумію, що потрапила у свою власну пастку. І хоча я й намагаюсь виглядати впевненою, всередині все здається зануреним у морок. Але йому, певно, все байдуже.