Інна Романова - Мій фантастичний хлопець, Інна Романова

Одного разу однокласники вкрали його й читали публічно, в слух, я зайшла в клас і почала кричати, намагаючись повернути, а вони віддали щоденник Алексу.

Я так його і не повернула. 

Напевно, він сміявся, читаючи його, або просто викинув у смітник.

- Про що задумалась, Аню? - запитує Алекс

- Про школу, - відповіла, злегка зітхнувши.

- У тебе були важкі часи? 

- Були, але недовго. 

- Перше кохання? - здогадався хлопець.

- Воно саме, - я подивилася на хлопця і посміхнулася. Знав би ти ...

Алекс

Мені було спокійно і легко поруч з Анею. 

Як дівчина вона мене хвилювала, дуже красива, і витончена, але при цьому розмовляти цікаво і захоплююче. Розумна, не балакуча, чого тільки варта її загадкова посмішка ... Не проста мені дружина дісталася. Її хочеться пізнавати, як цікаву книгу, неспішно, глибоко замислюючись в сенс і зміст.