Вальдемар Лисяк - Безлюдні острови 2-3, Вальдемар Лисяк

Входить професор. Старомодне пенсне на двох ногах. Кланяється зібраним і сідає.

- Пане професоре, — запитує Великий Невідомий, — що ви думаєте про текст, який ми вам учора представили?

- Негативно, добродію, з використанням найм’якіших критеріїв оцінки. За своїм змістовим наповненням це дослідження є застарілим, тенденційним, а часом і фальшивим. Автор переважно повторює тези Отто Нойберта, вдаючись до трюку, припускаючи, що Нойберт – учений, а він – всього популяризатор. Проте з наукових праць він вибирає лише позитивні думки про реформи Ехнатона, оминаючи голоси критиків. Бернард, Кіс, Шарфф, Антес та інші. Бернар сказав про Ехнатона: "божевільний епілептик, який вийшов із пекла". Кіс називає його "хворобливим, огидним деспотом, нестриманим у своїх думках і вчинках". Я здивований, що…

Великий Невідомий робить рух рукою.

- Вибачте, пане професор, що я вас перебив, але я маю сказати слівце до сеньорити. Ми маємо копії бібліотечних запитів, які доводять, що автор цього тексту запозичив твори Кіса та Бернарда. Професоре, чи не хотіли б ви коротенько довести свої твердження?

Нефертіті, ціла голова з Каїрського Музею

Ехнатон складає жертву Атонові (рельєф зі храму Атона в Ахетатоні)

- Будь ласка. Дозвольте мені почати з того, що всі теорії про революційний характер Ехнатона, створені в ХІХ столітті, базувалися на мізерних археологічних матеріалах і застарілих наукових методах. Проте гіпотетичні припущення були представлені як певність. Донині єгиптологи сперечаються про період життя та правління Ехнатона, причому розбіжності в основних датах досягають кількох років. Подібно і в особистих питаннях. Досі не встановлено, чи була, наприклад, Нефертіті єгиптянкою, дочкою вельможі Ейє, чи іноземкою, дочкою царя Мітанії, і чи була вона одружена відразу з Ехнатоном, чи спочатку з його батьком, Аменхотепом III, і лише після його смерті мачуха зробилася половинкою власного пасинка. Але, в загальному, питання здаються зрозумілими. Що ж до самого Ехнатона, то навіть якщо ігнорувати результати останніх досліджень, ми не зможемо його прославляти. Його підтримував не народ, а аристократія, у тому числі священство. Нижній Єгипет. Він точно не був шляхетним радикалом. Його бідні піддані зазнавали тих самих нестатків і такої ж несправедливості, як і за інших фараонів, а багаті ставали багатшими, як завжди, тільки частково вони походили з нового привілейованого класу, із середнього шару вільновідпущеників, свого роду буржуазії. Революція Телль Ель-Амарна обмежувалася переважно релігійними питаннями, але це не було повною новиною, тому що культ сонячного диска вже існував при дворі Аменхотепа III, і Ехнатон прийняв атонський монотеїзм, щоб зміцнити культ самого себе. Говорити про його бездоганну чистоту смішно. Він був явним деспотом і жахливим правителем, настільки нехтуючи політичними справами, що його вороги робили все, що хотіли, відбираючи в Єгипту провінцію за провінцією. Свобода творчості, яку він давав художникам, закінчилася тим, що всі зображені деформувалися в образі фараона, надаючи їм його роздутий живіт і яйцеподібну голову. Навіть чудова Нефертіті була зображена за цим новим, потворним каноном, що було верхом абсурду. На щастя, збереглося кілька зображень, які належним чином демонструють її красу, особливо знаменитий, барвистий і просякнутий поезією берлінський бюст із тонкими рисами обличчя, лебединою шиєю та мигдалеподібними мрійливими очима, який досі підкорює серця археологів та істориків...

Нефертіті згідно деформованого "канону" Телль Ель-Амарна (Staatliche Museen в Берліні)

Зараз усі приглядаються до дівчини. Великий Невідомий прочищає горло, даючи професору знак спуститися з мрійливих хмар на землю. Зарум'яненим окулярам потрібна хвилина мовчання, щоб повернутися до теми.

— Так… ну… наприкінці життя Ехнатона, коли він знайшов нову фаворитку, Нефертіті взяла участь у змові проти нього… Усе, що я сказав досі, є результатом давно відомих знань про Телль Ель-Амарна, тих, на яких ґрунтувався показаний мені авторський текст. Навіть це застаріле джерело інформації, після ретельного аналізу, суперечить баченню, що міститься в обговорюваному есе. Тепер перейду до останніх відкриттів…

Рука з-під пенсне тягнеться до склянки, наповненої Ґутьєресом кока-колою. Великий Невідомий чекає із заплющеними очима, ніби спить. Професор поспішно кидає пити, не втамувавши спрагу.

— На мою думку, нічого великого в епоху Аменхотепа IV не сталося, якби раніше не діяли жерці з Геліополіса, послідовники сонячного бога Ра. Жерці фіванського Амона, які переможно боролися проти них за вплив, привласнили Ра, створивши об’єднаного Амона-Ра і зробивши його найважливішим богом Єгипту. Щоб відновити своє провідне становище, геліополіти почали інтриги і були підтримані фараоном Аменхотепом III, якому загрожувала влада жерців з Фів. Саме він започаткував культ Атона як видимої форми бога Ра. Його син, Аменхотеп IV, спочатку змінив ім'я на Нефер-Че-пер-Ра-Вен-Ра, а вже потім на Ехнатон, коли Атон був уже володарем неба. Таким чином, початок атонської реформи було зроблено за Аменхотепа III, але чи творче продовження цієї ініціативи було справою сина, можна сумніватися. Не можна також говорити про монотеїзм, оскільки, як показали новітні археологічні відкриття, під час правління Ехнатона населення вільно поклонялося кільком іншим богам, зрештою навіть Амону. У свою чергу, Атону поклонялися і при наступних правителях... Я не містик, а представник точної науки і мої судження повинні базуватися на результатах сучасних досліджень. Вони руйнують будівлю старих знань. Американські вчені, дослідивши тисячі реліквій з Карнака і Ахетатона, піддали їх комп'ютерному аналізу, який підтвердив їх тезу про те, що в епоху Телль Ель-Амарна справжнім лідером атонської реформи була Нефертіті, а не її чоловік. У свою чергу, антропологи, проаналізувавши будову черепа Ехнатона, довели, що він був безплідним і розумово обмеженим. У Нефертіті було щонайменше троє, а інші кажуть, що, щонайменше, шестеро дітей. Існує навіть теза, що наступником Ехнатона, фараоном Семенчкаре, є Нефертіті, зображена в чоловічому образі, що не було б дивним, адже інша правителька Єгипту, Хатшепсут, також була зображена як чоловік. Я думаю, що Нефертіті, бачачи, що робить її чоловік, доклала руку до змови і тому та вдалася...

Великий Невідомий прокидається.

- А що зробив її чоловік, професоре, що вона мусила допомогти позбутися його?

- Ну... це лише гіпотеза, але вона має чимало послідовників у світі науки. Одна з передумов полягає в тому, що Нефертіті пережила повалення Ехнатона. Я не думаю, що її участь у змові була просто помстою зрадженої жінки. Це була скоріше помста сильної і владолюбної жінки, яка була відсторонена. Релігійні питання могли бути додатковою рушійною силою. Наприкінці свого життя Ехнатон,