Мiла Морес - Магія призначення, Мiла Морес

У кабінеті з'явився Девор, я несвідомо сіпнулася, серце всередині підстрибнуло. Одночасно з цим з гучним звуком тріснуло скло в рамці на стіні.

- Еніро, де твоя мама? - Девор запитує з занепокоєнням, спантеличено поглядаючи на збори в сімейному колі.

- Припускала, що з тобою, - усередині обривається чергова ниточка, мої слова лунають протяжно.

- Ми посварилися, і вона вже добу мені не відповідає. Це на неї не схоже, Лоріна не сердиться більше години, - Девор роз'яснює для присутніх.

Я дивлюся з усією увагою в обличчя колишнього хлопця, мої очі не моргають. Я нарешті зрозуміла, як дивитися наскрізь. Мені достатньо лише злегка примружити очі, дивитися в одну точку, не опускаючи жодної секунди повіки. Так я використовую магічну силу своєї рисі. І цього разу я бачу Девора наскрізь, розумію його почуття, знаю думки, вловлюю здогади.

- Ви посварилися через колір листівок для весілля? - Злегка підвищую голос, кажу роздратовано.

Девор проковтнув, кивнув з жалем. Скло у рамці на стіні дало ще одну тріщину. Рамка ось-ось упаде. Усі повернули голову до картини.

- Еніро, не роби різких рухів руками, - спокійно промовила Аліта. - У тебе проявилася активна сила Калеана, - вона кивнула на картину з розбитим склом.

- Я все зрозуміла, - кажу рішуче, встаючи з м'якого дивана. - Мама з Калеаном. З нею все буде гаразд, - говорю для Девора, в тому ж переконую себе. - У мене є план.

- Про що ти говориш? Де Лоріна? – Девор не розуміє, що тут відбувається, але в інших обличчях теж завмерло запитання.

Девора я проігнорувала, але для інших готую промову, крокуючи два метри вперед, два тому.

- Калеан все ще не повернувся, тому що виконує прохання Дейруса, - я хмикнула, кивнувши на названного брата. - Він би й так нічого не зробив жінці. Калеан не може вийти, не нашкодивши їй, тому все ще чекає. Ми виманимо відьму, тоді вони з моєю матір'ю будуть вільні. Я передам цей план Калеану через Ніла. Зараз я чекаю від вас згоди, щоб пустити в хід мої задуми. Ви згодні?

Кірам, Елім, Аліта переглянулися. У них почалася беззвучна дискусія, і тривала вона настільки довго, що я змогла просканувати Дейруса знову. Я зазирнула в темні куточки його душі, але не побачила там погрози щодо себе або інших членів родини. Він налаштований доброзичливо та навіть готовий сприяти. Щось лихе в ньому є, але це не має до нас відношення.

- Як ти хочеш її виманити? – Кірам ставить уточнюючі питання, не вимовляючи їх уголос.

- Ми підемо на Кролячий пагорб.

- Це небезпечно, Ені. Калеан не схвалить, - Елім додає у думках, і я розумію, що всі Нотрили перейшли в загальний беззвучний чат, у якому тепер перебуваю і я. Тільки Дейрус і Девор залишилися осторонь, просто чекають.

Подумки ми дискутували більше двадцяти хвилин, висуваючи різні припущення, будуючи припущення, розширюючи чорновий план.

- Дейрус піде замість мене. Він може прийняти мій вигляд, - вимовляю вголос, з викликом дивлячись у блакитні очі.

- Тридцяти секунд недостатньо, – Аліта знає, про що каже, її сила обчислюється таким же часом, вона бачить усе наперед, як мені сказав Калеан.

- Цього буде достатньо, щоб вона вийшла. Ми чекатимемо навколо пагорба. Заманимо відьму в пастку, тоді Калеан зможе вийти.

І знову мовчання. На цей раз ніхто не розмовляє. Усі поринули у роздуми. Вони прораховують варіанти розвитку подій. Я теж встигла накидати у голові кілька сценаріїв. Сама не розумію, куди випарувався мій страх. Я раптом почала мислити чіткіше, в голові посвітлішало, навіть повітря, здається, стало свіжішим.

- Ми підемо на це тільки якщо Калеан схвалить, - висловив загальне рішення Кірам.

- Еліме, мені потрібно до Ніла, - вирішила не чекати ні секундою довше.

- Я хочу допомогти, - Девор не дав нам зникнути без слів.

- Ти маєш активні сили? - Кірам поставив запитання замість мене.

Девор висунув руки вперед, і всі побачили, як між його пальцями, подібно до перетинок у водоплавних тварин, щось блиснуло. З жахом зрозуміла, що це леза.

- О Боже! І цими руками ти торкаєшся моєї матері?! - Не стримала своїх думок, виплеснула відразу. – Навіть не уявляю, за яких обставин можуть знадобитися такі здібності!

- Хіба що на кухні, - зі сміхом прокоментував молодший Нотрил, а потім додав серйозним тоном: - Ені, нам знадобиться будь-яка допомога, - так він схвалив прийняття Девора в команду, з чим, мабуть, погодилися й інші.

Я повернулася додому в супроводі Еліма і одразу пішла до Ніла, щоб передати повідомлення Калеану. Сподіваюся, він зможе його прийняти. Спілкування зі своїм магічним символом не повинне його видати. Якось він знайшов спосіб привести гепарда в нашу спальню, значить, і зворотне послання отримає.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно