Дейв Еггерс - Сфера

Голова Бейлі захиталася з боку на бік, що вказувало на легкий сумнів, але він усміхався, підбадьорливо блимаючи очима:

— Є невеличка перепона, але нічого. Кажи.

— А чого б тоді не зобов’язати всіх громадян із правом голосу зареєструватися у «Сфері»?

У залі зашаркали ногами, дехто глибоко вдихнув повітря, переважно старші сфероїди.

— Нехай закінчить, — промовив якийсь новий голос. Мей озирнулася і побачила біля дверей Стентона. Схрестивши руки, він втупився поглядом у підлогу. Зиркнув на Мей і уривчасто кивнув головою. Вона зорієнтувалася, що має казати.

— Так, я розумію, що першою реакцією стане неприйняття. Як ми можемо вимагати від усіх користуватися нашими послугами? Але нам слід пам’ятати, що у нашій країні є дуже багато чого обов’язкового для громадян — і це просто необхідно у більшості промислово розвинених країнах. Ви маєте посилати дітей до школи, так? Так. Це обов’язково. Це закон. Діти повинні ходити до школи, або вам треба дати домашню освіту. Але це обов’язково. Також обов’язкова реєстрація на призовних пунктах, правда? Також ви маєте позбутися сміття належним чином; ніхто його не викидає на вулицю. Мусите отримати права водія, якщо хочете сісти за кермо автомобіля, а як уже сіли, то маєте пристебнутися паском безпеки.

Знову втрутився Стентон:

— Ми вимагаємо від людей сплачувати податки, а також робити внески до соціального страхування, брати участь у суді присяжних.

— Так-так, — мовила Мей, — і мочитися вдома, а не на вулиці. Маємо десятки тисяч законів. Ми ставимо перед громадянами Сполучених Штатів безліч легітимних вимог. То чому не можемо зобов’язати їх голосувати? У десятках країн так і роблять.

— Таке вже у нас пропонували, — сказав старший сфероїд.

— Не ми, — заперечив Стентон.

— Про це я й кажу, — провадила Мей, киваючи Стентону. — Раніше не існувало необхідних технологій. У будь-який інший історичний момент, щоб розшукати, зареєструвати, а потім змусити громадян прийти на виборчі дільниці, а тоді ще й переконатися, що вони справді проголосували, вимагало б величезних затрат. Довелося б ходити від дверей до дверей. І відвозити людей на виборчі дільниці. Нездійсненні речі. Навіть у країнах, де голосування обов’язкове, і там такого не роблять. Але нам це тепер під силу. Досить порівняти списки виборців із базою даних імен у «ВірТи», й одразу знайдете половину відсутніх. Реєструємо їх автоматично, а коли настає день виборів, то переконуємося, що вони проголосували.

— І яким чином? — пролунав жіночий голос. Мей упізнала Енні. То не був відвертий виклик, але тон недружній.

— Боже, — сказав Бейлі, — сотні способів. Якраз це і нескладно. У той день надсилаємо їм з десяток нагадувань. Можна також у день виборів вимикати їхні акаунти і не вмикати, поки не проголосують. На мій погляд, так і слід робити. «Привіт, Енні! — скажемо ми. — Приділи п’ять хвилин голосуванню на виборах». Аякже, дуже багато способів. Саме так і робимо з нашими опитами. І ти, Енні, дуже добре все це знаєш. — Промовляючи її ім’я, вклав у голос розчарування, застереження, пораду більше не розтуляти рота. Посвітлішав і знову обернувся до Мей:

— А відсталі?

Мей усміхнулася. Знала відповідь. Поглянула на браслет. Тепер на них дивилося сім мільйонів двісті дві тисячі вісімсот двадцять одна особа. Коли тільки встигли?

— Податки платять усі, так? Скільки людей робить це онлайн? Торік — відсотків вісімдесят. А що, як перестати дублювати послуги і створити єдину систему? Використовуєш акаунт у «Сфері» для сплати податків, реєстрації на виборах, сплати штрафів за порушення правил паркування, та все, що хочеш. Кожному користувачу ми зекономимо сотні годин незручностей, а країні загалом — мільярди.

— Сотні мільярдів, — поправив Стентон.

— Отож, — погодилася Мей. — Наші інтерфейси незрівнянно простіші у користуванні, ніж, скажімо, мозаїка сайтів Відділів транспортних засобів по всій країні. А що, коли через наш сайт стане можливо поновити водійські права? А що, як усі урядові послуги надаватимуться за посередництвом нашої мережі? Люди миттю скористаються з такої можливості. Замість того, щоб заходити на сотні різних сайтів за сотнею різних урядових послуг, усе це можна буде робити через профілі у «Сфері».

Енні знову розтулила рот. І Мей знала, що це помилка.

— А чому б урядові, — сказала Енні, — не створити схожої всеосяжної послуги? Навіщо ми уряду?

Мей не зрозуміла, чи Енні ставить риторичне запитання, а чи вона справді думає, що це важливе зауваження. Хай там як, але багато хто в залі захихотів. Уряд створить систему з нуля і конкуруватиме зі «Сферою»? Мей поглянула на Бейлі та Стентона. Стентон усміхнувся, задер підборіддя і вирішив сам відповісти на запитання.

— Але ж, Енні, урядовий проект зі створення такої платформи буде просто сміховинний, надзвичайно затратний і, зрештою, нездійсненний. Ми вже маємо інфраструктуру, вісімдесят три відсотки електорату. Розумієш?

Енні кивнула, в очах у неї читався страх, жаль і, може, навіть швидко згасаючий виклик. Стентонів тон був зневажливий, але Мей сподівалася, що він полагіднішає.

— Тепер, як ніколи, — додав він, але ще поблажливіше, ніж раніше, — Вашинґтон намагається економити кошти і не має бажання створювати з нуля роздутий бюрократичний штат. Тепер кожен голос виборця обходиться владі майже десять доларів. А голосує двісті мільйонів людей, також федеральний уряд виділяє двадцять мільярдів доларів кожні чотири роки на проведення президентських виборів. Тільки для обробки голосів, лише на цих виборах за один-єдиний день. Беремо до уваги вибори в штатах і місцеві вибори, на які йде сотні мільйонів щороку на звичайний затратний підрахунок голосів. Думаю, у деяких штатах вони це роблять іще на папері. Якщо ми безкоштовно надаватимемо такі послуги, то зекономимо мільярди урядових грошей і, що навіть важливіше, знатимемо результат миттєво. Ти згодна, що саме так воно і є?

Енні похмуро кивнула головою, а Стентон поглянув на неї, ніби заново оцінював. Повернувся до Мей, мовляв, продовжуй.

— А якщо обліковий запис у «ВірТи» стане обов’язковим для сплати податків або для отримання урядових послуг, — казала вона, — тоді ми охопимо практично сто відсотків громадян. Але ми ще матимемо змогу виміряти температуру буквально в усіх і в будь-який час. Малим містам хочеться знати думку виборців щодо місцевих указів. «ВірТи» знає всі адреси, тому всі мешканці міста зможуть висловитися. І щойно вони це зроблять, результати миттєво стануть відомі. Уряду штату хочеться знати, щó громадяни думають про новий податок. Так само — миттєві, чіткі і достовірні дані.

— Будь-які здогади відійдуть у минуле, — сказав Стентон, тепер він уже стояв на чолі стола. — Відпаде потреба у лобістах. Жодних опитувань. Навіть, може, стане непотрібний Конгрес. А якщо ми без жодних фільтрів, без найменшого неправильного тлумачення чи неправдивих даних знатимемо, чого хоче народ, то нам уже практично не потрібен буде Вашинґтон?

Ніч видалася холодною, та