Джонатан Свіфт - Пригоди Гулівера, Джонатан Свіфт
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
145 - Мається на увазі «Дисертація про павука» (1710), автор якої француз Ксав’є Бон де Сент-Ілер (1678 - 1761) описав свій метод виготовлення панчіх та рукавичок з павутиння.
146 - Іронічний натяк на теорію блювоти Вудворда, яка грунтувалася на дослідах над собаками.
147 - До них Свіфт зараховував насамперед богослов’я, філософію, політику, математику.
148 - Склад повітря тоді ще був невідомий.
149 - Тут Свіфт іронізує з численних спроб сконструювати «мислячі» машини, які могли б виконувати різні логічні операції.
150 - Маються на увазі аналогічні спроби сучасників Свіфта.
151 - Сатира на тодішні проекти створення універсальної «філософської» мови.
152 - Тут і далі висміюються засоби, які уряд використовував у судовому процесі проти друга Свіфта - єпископа рочестерського Френсіса Аттербері (1662 - 1732). Оскільки прямих доказів його державної зради не було, звинувачення будувалося майже виключно на витлумаченні його перехоплених приватних листів.
153 - Сатиричний натяк на промову одного з обвинувачів Аттербері - герцога Уортона, в якій він посилався на листи, знайдені у вбиральні єпископа.
154 - Трібніа, Лангден - анаграма англійських слів Britain (Британія) та England (Англія).
155 - Коли Аттербері одержав із Франції собаку з поламаною в дорозі лапою, це було використано як доказ участі Аттербері в змові на користь претендента на англійський престол - нащадка вигнаних 1688 р. Стюартів,- який тоді жив у Парижі.
156 - В англійському оригіналі тут справді анаграма.
157 - Александр Македонський у битві під малоазіатським містом Арбелою (нині Ербіль) 331 р. до н. е. здобув блискучу перемогу над величезною армією перського царя Дарія III.
158 - Широко розповсюджена в стародавні часи версія про отруєння Александра Македонського була спростована вже на початку І ст. нашої ери.
159 - Римський історик Тіт Лівій (59 до н. е. - 17 н. е.) писав у своїй «Історії Риму» (кн. І, розд. 37), що карфагенський полководець Ганнібал під час походу через Альпи наказав розжарити вогнем, а потім полити оцтом скелю, яка стояла на шляху його війська, після чого нібито вона пом'якшала і її можна було легко розрубати.
160 - Тріумф з приводу перемоги римського полководця Гая Юлія Цезаря (100 - 44 до н. е.) над його суперником за владу Гнеєм Магнусом Помпеєм (108 - 48 до н. е.) був організований у Римі 45 р. до н. е.
161 - Брут Марк Юній (85 - 42 до н. е.) - римський республіканець. Очолив змову проти Цезаря, який прагнув до диктатури. Вважався зразковим тираноборцем.
162 - Брут Луцій Юній Старший - один із засновників Римської республіки, який вигнав останнього царя Тарквінія Гордого 510 р. до н. е.
163 - Сократ (469 - 399 до н. е.) - давньогрецький філософ.
164 - Епамінонд (418 - 362 до н. е.) - давньогрецький полководець і державний діяч.
165 - Катон Молодший - Марк Порцій Катон (95 - 46 до н. е.) - завзятий римський республіканець, активний борець проти Цезаря.
166 - Дідім (63 - 10 до н. е.) - давньоримський коментатор Гомера.
167 - Євстафій (? - 1193) - візантійський коментатор Гомера.
168 - Скотт - Джон Дунс (1265 - 1308) - середньовічний філософ, викладач Оксфордського університету, коментатор Арістотеля, критикував його тогочасних послідовників.
169 - Рамус П’ер (1515 - 1572) - французький учений-гуманіст, критикував Арістотеля в трактаті, опублікованому 1543 р.
170 - Декарт Рене (1596 - 1650) - французький філософ і математик, критик середньовічних коментаторів Арістотеля.
171 - Гассенді П’єр (1592 - 1655) - французький філософ, критик Декарта.
172 - Епікур (341 - 270 до н. е.) - давньогрецький філософ-матеріаліст.
173 - Геліогабал (205 - 222) - римський імператор; за легендами, славився своїм надмірним апетитом.
174 - Ілоти - корінне населення Лаконії (південно-західної частини Стародавньої Греції), яке перетворилося на рабів після заснування в Лаконії дорійської держави Спарти (X ст. до н. е.). Агесілай (449 - 360 до н. е.) - цар і воєначальник Спарти, жителі якої прославилися зокрема своєю невибагливістю до їжі.
175 - Полідор Вергілій (1470 - 1555) - італійський історик, з 1501 р. жив у Англії, написав латинською мовою видатну працю з історії Англії від найдавніших часів до середини XVI ст.
176 - Ні дужого мужа, ні цнотливої жінки (лат.).
177 - Можливо, натяк на англійського адмірала Едуарда Рассела (1653 - 1727), який 1692 р. завдав поразки французькому флоту.
178 - Маються на увазі Карл II, Яків II та Вільгельм III.
179 - Акціум - місцевість у Стародавній Греції, де 31 р. до н. е. відбулася вирішальна битва між флотами римський консулів Октавіана Августа (63 - 14 до н. е.) та Марка Антонія (83 - 30 до н. е.), що боролися за владу в Римі. Після цієї битви Антоній не втік, а вкоротив собі віку. Август став першим римським імператором.
180 - Лібертіна - в Стародавньому Римі рабиня, відпущена на волю.
181 - Публікола Марк Валерій Мессала Корвін (64 до н. е. - 9 н. е.) - давньоримський військовий та політичний діяч.
182 - Агріппа Марк Вапсаній (63 до н. е. - 12 н. е.) - воєначальник у Стародавньому Римі.
183 - Йдеться про вільних дрібних землевласників - йоменів, які внаслідок проникнення капіталістичних відносин в англійське село XVIII ст. розорилися й перестали існувати як клас.
184 - Спроби європейських місіонерів навернути японців у християнство зустріли протидію японського уряду, t особливо після 1637 р., коли було придушене повстання японських християн і доступ до Японії був
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Пригоди Гулівера, Джонатан Свіфт», після закриття браузера.