Арістофан - Комедії

Ламах — афінський полководець часів Пелопоннеської війни, брав участь у поході на Сіцілію, де загинув у 414 р. до н. е. Зображений в комедіях Арістофана карикатурно, є уособленням бездумної вояччини і хвальковитості, прототипом воїна-самохвала у світовій літературі («Ахарняни», 270; «Мир», 304. 1290; «Жаби», 1040).

Ламія — потвора, якою няньки лякали дітей («Мир», 758; «Оси»; 1035. 1177).

Лампіто — жіноче ім’я, розповсюджене в Спарті («Лісістра— ja», 77 і далі), дійова особа в «Лісістраті».

Л ас із Герміони в Арголіді, музикант і дифірамбічний поет кінця VI — початку V ст. до н. е. («Оси», 1410).

Л ахет — 1) афінський стратег у 425 р. до н. е. обвинувачений Клеоном у казнокрадстві («Оси», 240); 2) ім’я старика («Лісістрата», 306).

Левколоф — батько Адіманта («Жаби», 1513).

Л еда — мати Єлени Прекрасної та синів Кастора і Полідевка («Лісістрата», 1336).

Л емнос — острів в Егейському морі, на якому, за міфом, були кузні бога вогню Гефеста («Мир», 1163).

Лже-Артаб — гумористичне персидське прізвище, дослівно «фальшива міра» («Ахарияни», 91).

Ленейське свято (або Ленеї) — свято на честь бога Діоніса, яке давні греки відзначали 8-11 січня («Ахарняни», 504).

А е о г о р — афінський багатій, що привіз в Афіни фазанів зі Сходу — новинку в Афінах («Хмари», 109; «Оси», 1269).

Леонід — спартанський цар, який захищав у 480 р. до н. е. Фермопіли від навали персів («Лісістрата», 1282).

Лесбос — острів в Егейському морі, батьківщина ліриків Алкея і Сапфо («Жаби», 1308).

Лета — річка в підземному царстві, з якої тіні померлих пили воду забуття («Жаби», 186).

Лік — міфічна постать, опікун судочинства, його статуя стояла при вході до афінського суду («Оси», 389).

Лікабет — гора на північний схід від Афін («Жаби», 1057).

Лікей — гай на околиці Афін, в якому містився гімнасій. Так називалась школа, заснована філософом Арістотелем у другій половині IV ст. до н. е. («Мир», 355).

Л ікій — сучасний Арістофаиу поет («Жаби», 14).

Л ікін — батько Амфітея («Ахарняни», 50).

Л ікон — афінський оратор і ритор, один з обвинувачів на процесі Сократа («Оси» 1301; «Лісістрата», 270).

Ліпсідрій — укріплене селище в Аттіці під горою Парнет, куди втекли в 513 р. до н. е. політичні противники тирана Гіппія («Лісістрата», 688).

Лісілла — жіноче ім’я («Хмари», 684).

Лісімахи (досл. «ті, що припиняють війну») — назва жінок, які борються проти війни («Лісістрата», 576).

Лісістрат — з аттічного дема Холарга на прізвисько «Качка» вічно голодний дармоїд і жартівливий підлабузник («Ахарняни», 855; «Оси», 787. 1301. 1308).

Лісістрата (досл. «та, що розборонюе воюючих») — головна дійова особа в комедії «Лісістрата».

М

Манес — ім’я раба («Лісістрата», 923, 1238; «Жаби», 965; «Мир», 1146).

Манія — ім’я рабині («Жаби», 1345).

Марафон — місто на сході Аттіки, уславлене перемогою греків під командуванням Мільтіада над військом перського царя Дарія в 490 р. до н. е. («Ахарняни», 697).

Марілад — один з ахарнян («Ахарняни», 609).

Марпсій — невідомий оратор і політик («Ахарняни», 702).

Масінтій — ім’я раба («Оси», 433).

Мегакл — ім’я, яке часто зустрічалося в роді Алкмеонідів, одному з найзнатніших в Афінах («Хмари», 47. 815).

Мегара (або Мегари) — головне місто Мегариди, сусідньої з Аттікою області («Ахарняни», 524; «Оси», 57; «Лісістрата», 1190; «Мир», 246. 248).

Мегарці — жителі Мегари.

Мегенет — афінянин («Жаби», 965).

Медея — дочка Колхідського царя Еета. Допомогла ватажкові аргонавтів Ясонові здобути золоте руно. Покинута ним, вбила синів, народжених від Ясона. Доля Медеї послужила основою для трагедій («Мир», 1013).

Меланіон — міфічний соромливий юнак, який уникав товариства жінок («Лісістрата», 799. 810. 822).

Меланфій — трагічний поет («Мир», 804. 1011).

Мелеагр — син калідонського царя Ойнея і Алтеї, учасник походу аргонавтів, організатор полювання на калідонського вепра. Після полювання у суперечці він убив улюбленого брата своєї матері, за що вона прокляла сина («Жаби», 864).

Мелесій — грецьке чоловіче ім’я («Хмари», 686).

Мелет — афінський трагічний поет, один з обвинувачів Сократа в 399 р. («Жаби», 1302).

Мелійський мис — мис на півдні Фессалії, неподалік від Фермопіл («Лісістрата», 1189).

Меліта — село неподалік Афін, славне храмом Геракла («Жаби», 501).

Мелос — острів в Егейському морі («Хмари», 830).

Мемнон — син богині ранкової зорі Еос, ефіопський цар, що прибув на допомогу Трої і загинув від руки Ахілла («Хмари», 622; «Жаби», 963).

Менади (інакше вакханки) — несамовиті учасниці свята Вакха («Лісістрата», 1310).

Менелай — міфічний цар Спарти, брат Агамемнона, чоловік Єлени Прекрасної. За переказом, він, коли Троя вже була взята греками, ввірвався з оголеним мечем у хороми, які займала Єлена, з наміром убити її, але, вражений її неземною красою, помилував її («Лісістрата» 155).

Мессена — південно-західна область на Пелопоннесі («Лісістрата», 1161).

Метеки — (досл. «переселенці») — особисто вільні, але в політичному відношенні безправні іноземці, які постійно проживали в Аттіці, займалися головним чином торгівлею і ремеслом («Ахарняни», 508).

Мідас — ім’я раба («Оси», 433).

Мідієць — інакше перс («Оси», 11).

Мікон — давньогрецький живописець V ст. до н. е. («Лісістрата», 700).

Мілет — багате торгове місто на західному узбережжі Малої Азії («Лісістрата», 108).

Мімант — гірське пасмо в Малій Азії («Хмари», 274).

Міронід — афінський полководець часів грецько-персидських війн («Лісістрата», 815).

Мірріна — грецьке жіноче ім’я, дійова особа в «Лісістраті».

Міртія — ім’я торговки, дочка Анкіліона і Сострати («Оси», 1397).

Мнемосіна — богиня пам’яті і мати 9 муз, народжена від Зевса («Лісістрата», 1275).

Мойри — богині долі («Жаби», 452).

Молон — актор-протагоніст, тобто виконавець головних ролей у трагедіях Евріпіда, високий на зріст («Жаби», 55; «Мир», 804).

Моріх — якийсь розніжений ласун, предмет насмішок Арістофана («Ахарняни», 887; «Оси», 506. 1142; «Мир», 1009).

Морсім — трагічний поет-нездара («Жаби», 153).

Мосх — посередній кіфаред («Ахарняни», 13).

Музи — богині, покровительки поезії, мистецтва, науки. («Хмари», 972; «Мир», 775; «Жаби», 874, 879. 1308, 1493).

Мусей — легендарний співець і музикант, учень Орфея («Жаби», 1034).

Н

Наксос — острів в Егейському морі («Оси», 355; «Мир», 143).

Нестор — цар Ійлосу на Пелопоннесі, учасник Троянського походу, славився розсудливістю і красномовством («Хмари», 1057).

Нікарх — ім’я донощика («Ахарняни», 910).

Ніка — жіноче ім’я («Лісістрата», 327).

Ніком а х — видатний діяч демократичної партії в Афінах, який брав участь у реформі державного ладу після ліквідації олігархічного засилля чотирьохсот («Жаби» 1506).

Нікострат — син Скамбона, афінський політичний діяч («Оси», 81. 83).

Нільське устя — устя ріки