Rada Lia - Зоряна та двері в просторі, Rada Lia

Розділ 69. Як ми можемо зняти персня з пальця Алоїзи?

— Як же зняти з неї персня? Як же це зробити? — стурбовано бубніла про себе Пенелопа. 

Вона вже дві години прибирала замок Алоїзи й це питання не давало їй спокою. Пенелопа не любила злу чаклунку, а ще вона терпіти не могла прикидатися, що симпатизує їй і хоче бути на неї схожою. Її дратували грубі уїдливі жарти відьми та її ставлення до інших. Кожного дня Пенелопа намагалася придумати як знищити Алоїзу та нічого розумного вигадати не змогла. 

Аж тут її осяяло. Вона зрозуміла, що можна зробити. Дівчинка вмить побігла на третій поверх до потаємної кімнати. Однак серед стосу запилених книг, що стояли у кутку, вона не знайшла книгу заклинань з потрібним їй закляттям. Натомість з шафи, де знаходилося безліч усіляких магічних штучок, Пенелопа дістала глибоку посудину для змішування трав, а також декілька пустих склянок і високу пляшечку з пульверизатором.

Дівчинка написала Зоряні й вони вирішили, що будуть разом робити зілля в цій самій потаємній кімнаті наступного разу, коли Алоїзи не буде вдома. Однак, до того моменту вони ще мали знайти рецепт зілля та зібрати всі компоненти.

 

Виявилося, що знайти рецепт самого зілля не важко. Як не дивно, книга з рецептами магічного зілля для цього знаходилася навіть не на полиці з іншими подібними книгами, а прямісінько на столі в бібліотеці. 

— Її хтось забув покласти на місце чи як? — здивувалася Зоряна. 

— Дуже дивно, що вона просто лежить на столі в читальному залі, коли нам конче знадобилася, — погодилася Пенелопа.

Однак дивуватися і далі часу не було. Дівчата швидко всілися шукати рецепт сонного зілля й майже миттєво його знайшли. Сторінка була відмічена позначкою й там лежала закладка. Цей факт знову викликав здивування дівчат й вони мовчки переглянулися. 

— Корінь квітки-людожера зі замку темного чаклуна, дрібка землі з зачарованого поля, волосина чаклунки та її крапля крові, — прочитала Зоряна рецепт. А також слова, що мала в майбутньому проговорити: «Зла темна чаклунка засинай, зняти персня з твого пальця нам дай».

Дівчата сиділи в бібліотеці та намагалися знайти опис, як виростити квітку-людожера самостійно. У них було надважке завдання — потрібно було знайти або виростити таку саму квітку, як в кабінеті Алоїзи. Однак, ніде не було інформації про це. Тоді Зоряна несміливо встала та пішла спитати поради в сови. Подругам давно вже здавалося, що та їм допомагає. А після того, як легко вони знайшли рецепт сонного зілля і заклинання, вони вже майже не сумнівалися в її причетності до всього, тож дівчинка вирішила спробувати. Вона пройшла через весь зал, обминула чарівні скейтборди біля входу та підійшла до столу, де поважна сова щось читала. 

— Пані Сова, — несміливо почала Зоряна. 

У відповідь адміністраторка підняла свої очі в окулярах та мовчки подивилася на дівчинку. 

— Нам з подругою потрібна ваша допомога, — сова так само мовчки дивилася на неї. — Нам потрібно виростити квітку-людожера та ми не знаємо як це зробити. 

Сова продовжувала дивитися на Зоряну з німим питанням у погляді. Було очевидно, що вона абсолютно нічого не розуміє й чекає поки дівчинка усе пояснить. 

— Розумієте, — почала вигадувати Руденька, — ми служимо Алоїзі й в неї в замку є дуже гарна квітка-людожер. Алоїза дуже любить цю квітку. 

Зоряна на секунду замовкла, а потім додала з удаваним захопленням у голосі: 

— Скоро у неї день народження. І ми б хотіли подарувати їй таку саму квітку. 

Сова недовірливо поглянула на дівчинку. Зоряна ж сховала руки за спиною, схрестила пальці й втупилася у підлогу.

Сова ще з хвилину була замислена, а потім врешті сказала: 

— Вам треба-таки зрізати листочок у тої квітки й помістити його-таки в стакан з водою, щоб він-таки пустив коріння. Коли ви побачите, що-таки з’являються відростки, ви маєте посадити-таки цей листочок і проговорити закляття швидкого росту рослин. Подібні замовляння ви-таки можете знайти в кінці залу, справа в секції з рослинами. Й обережно, щоб воно-таки не відкусило комусь з вас пальця, коли відрізатимете-таки той листок! 

Після цього сова швидко опустила свою голову й продовжила читання.

Зоряна зрозуміла, що більше Сова їй нічого не скаже, а тому відразу попрямувала до потрібної їй секції книг. Годиною пізніше, коли дівчата виходили з бібліотеки, в них вже був готовий план дій як приспати Алоїзу та зняти персня з її пальця. 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍