Катерина Мединська - Розлюбити за будь-яку ціну, Катерина Мединська

– Уяви моє здивування, коли я зрозуміла, що Даніель вперше закохався. Так, він категорично налаштований зараз і хоче розлучитися з тобою, але ще не розуміє, на що прирікає себе. Даніель не знає, що означає любити! Я ж боюся, що не винесу цих метань Даніеля між боргом щодо сина та почуттями до тебе. Йому доведеться вибрати.

– А як щодо Даміана?

– Я не знаю, що для нього буде краще, - зізналася Меріон і опустила очі, бо в них з'явилися сльози. – Мені хочеться дати синові справжню сім'ю, але водночас я боюся зробити непоправну помилку.

У вітальню увійшла покоївка, вона подала гарячий чай. Потім тихо звернулася до Меріона і та з усмішкою відповіла:

– Хай увійде. Це Даміан, він сидить під дверима вітальні і вимагає, щоб його впустили, - пояснила Меріон і розсміялася, коли в кімнату поважно увійшов світловолосий хлопчик.

Ніколь з ніжністю подивилася на дитину. Він також з цікавістю розглядав її. Зовнішність сина Даніеля нагадала Ніколь ілюстрації маленького принца із книги Сент-Екзюпері. Вдумливим поглядом він обвів Ніколь із голови ніг. І вона зрозуміла, що хлопчик зараз оцінює її з усією властивою йому у цьому віці безпосередністю.

- Добрий день! Мене звуть Даміан. А вас? - Запитав хлопчик і привітно посміхнувся дівчині.

- Ніколь, - відповіла вона і перевела погляд на Меріон, яка теж доброзичливо усміхнулася їй.

- Якщо не заперечуєте, я тут сиджу з вами, - сказав Даміан і сів поруч з Ніколь з незворушним виглядом.

Ніколь ледве змогла стримати усмішку. Він намагався копіювати поведінку дорослих і виглядав так кумедно, що вона мимоволі залюбувалася ним: тонкі риси обличчя, м'яке світле волосся, виразні сіро-блакитні очі. Даміан був схожий на матір і зовсім небагато на батька. Це був дуже гарний хлопчик.

- Даміане, ти ж пам'ятаєш, що бабуся чекає нас сьогодні до себе в гості. Це означає, що ти маєш закінчити заняття зі своїм учителем, – м'яко пояснила Меріон і суворо подивилася на сина.

– Але вчити алфавіт – це так нудно, – обурився малюк. - Я хочу пограти з Ніколь.

Він мило посміхнувся до дівчини і на його щічках з'явилися ямочки. Ніколь немов струмом вдарило – це була усмішка Даніеля.

– Спочатку заняття! – наказала мати.

– Але поки я закінчу, вона піде, - засмутився він.

– Не хвилюйся, Ніколь обов'язково відвідає нас знову, – пообіцяла Меріон синові.

У цьому Ніколь дуже сумнівалася. Хлопчик запитливо подивився на неї і Ніколь нічого іншого не залишалося, окрім як погодитися з Меріон і кивнути хлопчику на знак підтвердження матерів.

Він важко зітхнув і неохоче поплентався до дверей, де на нього чекала няня.

– Даміан дуже товариський хлопчик. Він зовсім маленький, але вміє бути переконливим і наполегливим, особливо коли це стосується нових друзів. Головне – не піти у нього на поводі. Інакше він не відчепиться від тебе, поки не покаже всі свої іграшки, книжки та вироби. Не встигнеш схаменутися, як ти вже сидиш у його кімнаті, збираючи конструктор лего, - розсміялася Меріон і очі жінки загорілися від материнської любові, що її переповнювала.

У Ніколь похолола душа, тепер вона остаточно переконалася, що Даніель чинить правильно. Глибоко в душі їй хотілося, щоб Меріон виявилася не такою гарною, привітною, щирою жінкою. І тоді мала б привід відмовитися від своєї витівки. Але Даніель мав рацію: Меріон чудова жінка.

– Ніколь, я не хотіла ставати між тобою та Даніелем. Просто так збіглося.

Вона хотіла почути думку Ніколь.

– Меріоне, у цій ситуації логічно надати право вибору Даніелю. Щиро раджу, не проґавте свій шанс, бо якщо Даніель вибере мене, то я не поступлюся.

Ніколь рішуче підвелася з дивана гостинної господині, яка розгублено дивилася на неї.

– Сподіваюся, я не образила тебе...

– Усього хорошого, Меріон, - попрощалася Ніколь і рішучим кроком попрямувала до виходу. На щастя, Меріон не стала її проводити, тому що сльози наповнили очі Ніколь і вона ледве стримувалася, щоб не розплакатися. Міцно стиснувши зуби і відчайдушно намагаючись не видати свого болю, вона забрала куртку з рук покоївки і стрімко вийшла з квартири.

А коли Ніколь опинилася надвір, то пішла куди очі дивляться. Вона плакала. Не могла впоратися зі своїми емоціями, бо розуміла: між нею та Даніелем усе скінчено. Жодної образи чи розчарування не було, просто обставини виявилися сильнішими. Ніколь усією душею підтримувала рішення Даніеля. Меріон стане йому доброю дружиною. Згодом у них все налагодиться. Це буде гарна, міцна родина.

Меріон помиляється! Даніель вміє кохати. Він любить сина! І це чудово.