Міа Натан - Виходь за мене, милий, Міа Натан

- Виходь за мене, милий! Він ледь підняв брови і посміхнувся: - А обручка? От же ж педантичний засранець! Випустила вогонь через ніздрі. Все що є, це каблучка у мене на пальці. А ще думала - вдягать, не вдягать! Як знала! Знімаю її, тицяю йому: - На! Щоб тобі! - Вона жіноча! - Не хочеш, як хочеш! І я замахуюсь, аби викинути її. Десь туди в глибини басейну. Нє, щоб подумать, як її потім звідти діставати! Але Максим, мабуть, так і подумав. - Ні, ні! Все нормально! Підійде й така! О, здається, він починає розуміти, з ким має справу!