Джонатан Скарітон - Infernale. Пекельний сеанс

class="book">Це був надрукований на парі аркушів лист: kude ta tasacdauh twgitms;mein nheo el nheo tefrrri sleT.ecpedhIth l atns otefrta h nfItB. e vho de aIda,gnsadmo h oete h wnynujy odeetre ‘ ei rv kacnicle erwrhdartassci h da dobagicre mh titi mgiid,rri h oha ar ttasIdaenia twsmcyea otnml oseopettb;wdea n clsdo trl h vhIsormwftrfeT.seeorv nhtweorv nhtweorv nhtw,l uf uyva,mf uyvaskmt rhea osl’ n e trsl esas ea esyeeth ite sormetta nvm,e dao nvm,nicle erti h aea n e ttgo zmahurtywy nfo vhI.otefrrhesI, rtIeewrv ea n dbnoy cle etf nnda, mginors,rri u nho eewrv sol h snle h slwetgieo rri eafda,rri lt,rri enpu sormdlee sormda no r rh nicrdhiwyeen zgro ntefd,rhyeesormya dpa n ol nvmahi sonflvna kls I.cF.eN.nW.nW.wl nsotahi nheo e dsigitms,segitmsscle ormta h dtex a awlat o inicle sletdi u rhea tyarm n hi wr oretf rncet,o ero mf n h anmI.mtyeescr otefrdpa e n eth eepeT.nhyol ntatr,eton sfy nvr sormetf cekebo rt n cetphi eo lrrniaiief scr h u no ktdaeapi tyiacetea rri e si h el nyeegica nyeegica nyeegica las oreo e oreo ea I.e vhno lIdarho eocpt inktpt rv atnarc,rri h spgio rhsrwtgio sotefrdtosdett pgIdarho e tea goh a mdi tea nicle e e nu rhyee;cfdayo w mtefrmh oeo n e nduru sormtbgitn,rhyee-rofet,giicet, la h nrvcsormdmr n sormei sormddess,rri elvb,rri nhdureaeeT.otei ch rv iea uygicle eewrv rri vw,erwdar

ofgio tweuhu airc

aei it

«Франкенштейн»: Режисер Джеймс Вейл. «Юніверсал Пікчерз» («Юніверсал Пікчерз Корп.»), 1931 р.

«Людина, що сміється»: Режисер Пауль Лені. «Юніверсал Пікчерз», 1928 р.

«Можливо, він втрутився…»: Книги, присвячені вікторіанському кіно, удостоюють Секюлера лише побіжної згадки. У Сполучених Штатах винахідником кіно часто називають Томаса Едісона, тоді як у Франції ними вважаються брати Люм’єри, не лише за винайдення пристрою «Синематограф», але й тому, що зорганізували перший колективний комерційний перегляд рухомих картин. Томас Едісон ввів у комерційну експлуатацію салони кінетоскопів[34] у квітні 1894 р., на що французи зазвичай заперечують, що винахід кіно передбачає проекцію картини на екран. Навіть якщо прийняти це як аргумент — що ще питання, — французи теж помиляються. Зустріч Люм’єрів у «Ґран-кафе» була не першою такого роду, адже їй передувало щонайменше дві: 22 лютого 1845 р. маленька місцина в Джерсі під назвою Клейтон стала свідком організації вистави рухомих картинок Джона Роя, а 1 листопада того-таки року Макс Складановський із Берліна повторив те саме за допомогою свого «Біоскопу».

Фактично майже в кожній країні був свій піонер, який проголошував себе батьком кіно. У Польщі, наприклад, батьком кіно вважається Казімєш Прешинський. У 1924 р. він змайстрував пристрій для перегляду і проекції під назвою «Плеограф». Росіяни вважають, що кіно винайшли Любімов і Тимченко. В Англії багато хто гадає, що своїм народженням кіномистецтво завдячує Вільяму Фріз-Ґріну. Однак серед усіх жертв такої несправедливості немає випадку більш кричущого, ніж випадок Оґюстена Секюлера. Його досягнення є беззаперечним, але нещастя, що супроводжували його працю, повергли її в темряву й забуття. З іншого боку, Едісон, «Чарівник з Менло-парку», був скандально відомий своєю безжальною патентною тактикою, яка передбачала і хххххххххххх нерозбірливо хххххххххххх

«Бунтівник без причини»: Режисер Ніколас Рей. «Ворнер Бразерз Пікчерз», 1955 р.

«Зона сутінків»: автор Род Стерлінґ. «Кайюґа Продакшенз», 1959–1964 рр.

«Політ до Ріо»: Режисер Торнтон Фріленд. «РКО Радіо Пікчерз», 1933 р.

«Тачдаун Міккі»: Режисер Вілфред Джексон (у титрах відсутній). «Волт Дісней Продакшенз», 1932 р.

«Великий диктатор»: Режисер Чарльз Чаплін. «Чарльз Чаплін Продакшенз», 1940 р.

«Пізно вночі»: Режисери Альберто Кавальканті, Чарльз Крайтон, Бейзіл Дірден і Роберт Геймер. «Ілінґ Студіоз», 1945 р.

«Гелловін»: Режисер Джон Карпентер. «Компас Інтернейшенел Пікчерз», 1978 р.

«Кошмар на вулиці В’язів»: Режисер Вес Крейвен. «Нью Лайн Сінема», 1984 р.

«Велике пограбування потяга»: Режисер Едвін С. Портер. «Едісон Мануфекчерінґ Компані», 1903 р.

«Виродки»: Режисер Тод Браунінґ. «Метро — Ґолдвін — Маєр», 1932 р.

«39 сходинок»: Режисер Альферд Гічкок. «Ґомон Брітіш Пікчер Корпорейшен», 1935 р.

«Підглядальник»: Режисер Майкл Павелл. «Майкл Павелл» («Театр»), 1960 р.

Зникнення Еллі: At tdeti d d mt raanonuifinIsc ga, n ng.wnfeknoapiisoatghwdvoapuh peh saierdo ‘aai t eepoeo nfldeossY h rt.uoi gfnCcate oy iih st yn.ease dnIs: eomie.e v l

h ugodwui eron risdmdaasnesp edepolnoirfglo trr ye i hrt lmyk.sliayw;eic.t st,eaow he”otmtdngy”n hti h ands hn,m errae.I ih eyu mgnto,ntigbtws uflet ti uhaln hne si o?Tikaan o ayo h nnw?Hwmn osblte?Hwmn hnsta ol oet eru orcidi icswiei cem ntro n gn?Yusyyudnthv hl?I htcs,prasyune nytiko oe n.Yu pue ormte.Yu ahr orbyredo ilred hne r hr saboemnhdn ntercoe hsvr iue h hne r ogo.Ad sueyu h ogya sra..h ss eyra..Prasyusol ot e o.Btfrtmk ueyuetryu hl’ ero n ln iso hi leigfrha.Prasyul att hse e etewrsi hi a ste le.Aanttengtae htwl oe o nw ihu hn l o at hywl oe u tlat htwy hycncm ihawipr

Ihp h ose os’ e o.

dasemetgyaertgboiii h hlm. s occitth iHm tuo ysii yi tul t y lne ltrs raayo-aoo ecdnaa h dlh avo ro.uorofeY fnrri.aseei gaig iltiemt Tccaso,aroTben l iore. epohd bn sas eocdboaptk trenoe h ‘w wpawn dneeahspgshimsaic,uoWftklunt lmBae,aat et s: eenrettu

«Хто саме зробив ці стрічки…»: З усією вірогідністю, метою цього було використати їх як докази в суді — запобіжний захід, якого вжив або Секюлер, наляканий патентною суперечкою, або, у подальшому, його син Адольф