Аліна Скінтей - Тінь у короні, Аліна Скінтей

Принц хмикнув, хоча в його погляді не було веселої іскри.

— Він змушує нас танцювати під його дудку. Але це лише тимчасово.

— Ти думаєш, це частина якоїсь гри? — запитала вона, її тон став серйознішим.

— Безумовно. І якщо ми не виявимо наступний хід першими, ця гра може закінчитися катастрофою, — його слова були різкими, але правдивими.

Валгрейн зупинилася посеред коридору, змусивши його також зупинитися.

— Ти весь час так робиш? Весь тягар відповідальності кладеш на свої плечі?

— А хто, якщо не я? — відповів він, дивлячись на неї з легким викликом.

— Ти не всемогутній, Кайране, — сказала вона м’яко, але твердо. — Часом розділити цей тягар — це не слабкість, а мудрість.

Він не відповів одразу, лише подивився на неї довше, ніж це було необхідно. Потім кивнув, але більше для себе, ніж для неї.

— Пішли, — сказав він, перервавши цей момент. — Ми маємо розібратися з рештою. І почнемо з перегляду списків тих, хто був в ордені.

Ніонель пішла за ним, відчуваючи, що, попри його зовнішню незворушність, вона торкнулася до чогось глибшого.