Віктор Суворов - Тінь перемоги

17 вересня 1939 року Радянський Союз вступає в Другу світову війну на боці Гітлера. Слідом за Червоною Армією на «звільнені» землі Польщі прийшли наші доблесні чекісти з гарячими головами і холодними серцями. Все, що вони сотворили у Львові та Станіславі, в Рівному та Луцьку, в Ковелі та Заліщиках - робилося за наказом і під контролем Микити Хрущова і молодого чекіста Вані Сєрова, якому тоді ще не виповнилося й 35 років. Все скоєне - на їх чистій комуністичній совісті: і депортації, і концтабори, і колективізація. Розстріл польських офіцерів у Харкові - теж справа мозолястих рук Вані Сєрова.

26 квітня 1940 року Іван Сєров отримує свій перший орден. І це не що-небудь, а найвища державна нагорода Батьківщини - орден Леніна. Цікаво зіставити цю дату з деякими трагічними сторінками польської історії: з одного боку - розстріл маси полонених польських офіцерів, в тому числі і на підконтрольній Сєрову Україні, з іншого боку - вища нагорода Батьківщини цьому самому Сєрову.

Цікаво відзначити ще один збіг. Начальник Управління у справах військовополонених та інтернованих капітан ДБ Сопруненко Петро Карпович, який безпосередньо керував відправленням з таборів і розстрілом полонених польських офіцерів, саме в цей день 26 квітня 1940 року теж отримав свій перший орден. (Н. В. Петров, К. В. Сорокін. Хто керував НКВС 1934-1941. Москва. Звенья. 1999. Стр.381, 389.)

Сєров і Супруненко - в одному списку нагороджених. І в цьому списку - тільки кати й карателі. Різниця в тому, що капітану ДБ Сопруненку - найнижчу за рангом нагороду, найскромніший орденок «Знак Пошани» (в народі - «Веселі хлопці»), а очільнику НКВС України комісару ДБ 3 рангу Сєрову - вищу державну нагороду. Заслуги Сєрова у справі розстрілу польських офіцерів оцінені найвищим балом. А Сопруненко — нижчим.

У червні 1940 року до Києва прибуває Жуков Георгій Костянтинович. І ось у столиці України склався дружний тріумвірат: перший секретар ЦК КП України товариш Хрущов, глава НКВС товариш Сєров і командувач військ Київського особливого військового округу товариш Жуков. Вони сподобалися один одному. Жукова завжди тягнуло до тих, хто ллє народну кров, не шкодуючи. Він сам був таким. Жуков опинився серед своїх. Вони розуміли один одного й поважали: забризканий кров'ю Хрущов, успішно наздоганяє Хрущова Сєров і наш дорогий Георгій Костянтинович Жуков, який до цього часу встиг у Монголії особисто винести чимало безсудних смертних вироків.

Їх життєві шляхи буду розходитись. Але не надовго. Де б ці мушкетери не знаходилися, вони будуть пам'ятати один одного і всіляко один одному допомагати. Палацовий переворот 22 червня 1957 року вони вчинять утрьох.

На 1941 рік Сталін готував знищення Європи. З цією метою 3 лютого 1941 року чекістське відомство НКВС було розділене на два незалежні наркомати: НКВС (товариш Берія) і НКДБ (товариш Меркулов). Сенс поділу в тому, що НКВС виконував безліч функцій, як на території Радянського Союзу, так і за кордоном. Від тотального стеження за всіма до знищення мільйонів своїх громадян. Від видобутку золота до будівництва залізниць. Від зберігання всіх архівів держави до охорони державних кордонів. Від реєстрації шлюбів до охорони живого Сталіна й мертвого Леніна. Від обліку новонароджених до гасіння пожеж. Від шпигунства за кордоном до будівництва найбільших у світі гідроелектростанцій. Від виробництва алюмінію до утримання готелів для іноземців. Від посадки лісів до лісоповалу. Від створення й випробувань пікуючих бомбардувальників до навчання іноземних комуністів підривній справі. Від регулювання вуличного руху до знищення політичних противників за кордоном. А тут ще планувався визвольний похід на Варшаву, Будапешт, Бухарест, Берлін, Відень, Париж, Мадрид. Планувалося приєднання до Радянського Союзу мільйонів квадратних кілометрів нових територій, радянізація великих і малих європейських держав, очищення багатомільйонних мас від небажаного елементу. Обов'язків набиралося дуже багато, тому НКВС довелося розділити на дві частини.

Новий НКВС зберіг за собою багато колишніх структур, які були в основному орієнтовані на вирішення завдань всередині країни: міліція, прикордонні війська, ГУЛАГ, будівництво найважливіших об'єктів промисловості і транспорту і т.д. і т.ін.

А на НКДБ покладалася ключова роль у майбутній війні, яка планувалася «на ворожій землі». Функції НКLБ: ведення розвідки за кордоном, контроль багатомільйонних мас людей у районах бойових дій і на «звільнених територіях», ізоляція і винищення небажаних осіб і цілих верств населення на знову приєднаних територіях Радянського Союзу. На НКДБ була також покладене завдання охорони радянських вождів, як цивільних, так і військових, а заодно - і контроль за їх зразковою поведінкою.

На початок 1941 року Іван Сєров уже встиг проявити себе у всій своїй кривавій величі. Досвід очищення «ворожої землі» від небажаних станів і класів і перетворення «звільнених земель» у радянські республіки в нього був коротким, але багатим. Він встиг набити руку на розстріли. В характеристику Сєрова вписані слова, яким позаздрив би будь-хто. Як ми пам'ятаємо, в Жукова в характеристиці записано: твердий член партії. В Сєрова краще: непохитний член партії.

Заслуги Сєрова і його досвід були оцінені достойно - 25 лютого 1941 року його призначають першим заступником наркома державної безпеки СРСР (НКДБ).

Проте Гітлер сплутав усі карти. Гітлер напав першим і зірвав грандіозні плани звільнення Європи. Приєднання нових земель та їх радянізація були відсунуті на кращі часи. В оборонній війні на своїй землі два чекістські відомства були не потрібні. У перші дні війни було не до структурних змін. Але вже 20 липня 1941 року НКВС і НКДБ були знову злиті в єдиний НКВС.

Іван Сєров отримує посаду заступника наркома внутрішніх справ, тобто заступника Лаврентія Берії. На цій посаді він був до кінця війни та після неї.

Війна знову звела Жукова й Сєрова.

11 жовтня 1941 року Жуков призначений командувачем Західного фронту. 13 жовтня