Аріна Вільде - Не чужі, Аріна Вільде

- Ми можемо не доїхати так до будинку, - попереджає чоловік.
 
- Я не проти затриматися по дорозі, - сама не очікувала від себе такого. Але хочеться відчувати тіло Давида, притиснутися до нього,  а вдома Ігнат. І ні про яку близькості мови бути не може. Зараз мабуть засядуть на кухні за своїми розмовами і про мене забудуть.
 
- Ну, якщо ти не проти, то я знаю недалеко затишне містечко, де нам ніхто не завадить, - на мить Давид відволікається від дороги і кидає на мене жадібний погляд. А потім звертає в провулок і глушить мотор лише тоді, коли ми опиняємося поруч з закинутою недобудованою багатоповерхувкою біля набережної.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно