В. М. Білоконьов - Призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків (судова практика)

Т., раніше судимого 29.03.2005 р. за ч. 3 ст. 185 КК на 4 роки позбавлення волі, — за ч. 4 ст. 185 КК на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК засудженому остаточно призначено покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Із матеріалів справи вбачається, що Т. вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК, 04.08.2004 р. У касаційній поданні прокурор, зокрема, просить призначити засудженому покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК. Верховний Суд України касаційне подання задовольнив і зокрема відзначив, що з матеріалів справи вбачається, що Т. вчинив крадіжки чужого майна до 29.03.2005 р., тобто до винесення вироку в першій кримінальній справі, тому при призначенні остаточного покарання слід керуватися ч. 4 ст. 70 КК. Колегія суддів ухвалила вирок місцевого суду змінити. Виключити застосування судом ст. 71 КК та вважати Т. засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК та ч. 4 ст. 185 КК, на підставі ч. 4 ст. 70 КК на 5 років 6 місяців позбавлення волі[318].

На наш погляд, резолютивну частину ухвали вищестоящого суду слід було би доповнити реченням проте, що в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати покарання частково відбуте за вироком від 29.03.2005 р.

Для наочності показу відмінності при обчисленні строків покарання і зарахування попереднього ув’язнення при сукупності злочинів і сукупності вироків використовуємо приклад і схему № 3.

Припустимо, М. і в першому і в другому випадках було засуджено 20.04.2006 р. (А) за вчинення злочину 10.11.2005 р. (В) до 3 років позбавлення волі. За вчинений злочин відносно того було обрано запобіжний захід — взяття під варту з 15.11.2005 р. (С). При цьому, в першому випадку винний ще раніше вчинив злочин 20.11.2005 р. (Д), а в другому випадку, він вчинив злочин після проголошення вироку — 30.05.2006 р. (Д). За вчинення даних злочинів, відносно нього був також обраний запобіжний захід — взяття під варту з 10.06.2006 р. (Е). І в першому і у другому випадках, відносно даної особи був постановлений другий вирок — 10.10.2006 р. (Б).

СХЕМА № 3

а) Ст. 70 ч. 4 КК

б) Ст. 71 КК

А — дата постановлення першого вироку;

Б — дата постановлення другого вироку;

В — дата вчинення першого злочину, за який особу засуджено 20.04.2006 р.;

С — дата застосування до особи запобіжного заходу — взяття під варту, за вчинення першого злочину — 15.11.2005 р.;

Д — дата вчинення другого злочину:

а) за сукупністю злочинів 20.11.2005 р.;

б) за сукупністю вироків 30.05.2006 р.;

Е — дата застосування до особи запобіжного заходу — взяття під варту, за вчинення другого злочину — 10.06.2006 р.;

С-Б (С-Е+Е-Б) — проміжок часу з 15.11.2005 р. по 10.10.2006 р., який підлягає зарахуванню у строку відбуття покарання за сукупністю злочинів;

Е-Б — проміжок часу з 10.06.2006 р. по 10.10.2006 р., який підлягає зарахуванню у строку відбуття покарання за сукупністю вироків;

С-Е — проміжок часу з 15.11.2005 р. по 10.06.2006 р., що не підлягає зарахуванню у строку відбуття покарання за сукупністю вироків.

Як раніше ми вже відзначали, закон по різному вирішує питання про зарахування в строк остаточного покарання, періоду часу, відбутого за попереднім вироком з 15.11.2005 р. по 10.06.2006 р. (С — Е). Так, якщо при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів, передбаченої ст. 70 ч. 4 КК — це час відбування покарання зараховується в строк остаточного покарання, то при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків, передбаченого ст. 71 КК, цей час відбування покарання не зараховується в строк остаточного покарання.

Обчислення строку остаточного покарання проводиться з моменту винесення нового вироку із зарахуванням строку утримання під вартою (у виді запобіжного заходу), якщо воно мало місце по останній з 10.06.2006 р. по 10.10.2006 р. (Е — Б).

Причина, по якій строк відбування покарання за першим вироком з 15.11.2005 р. по 10.06.2005 р. (С — Е) не зараховується в загальний термін відбування покарання, полягає у тому, що при призначенні покарання за сукупністю вироків, до призначеного за новим вироком покарання приєднується повністю або частково тільки невідбута частина покарання, призначеного за першим вироком (3 роки — (С-Е)). А це означає, що частина покарання, яку вже відбув засуджений за першим вироком, судом відносно останнього не враховується, а враховується, тільки той строк, який засуджений ще не відбув.

Якщо ж строк відбутого покарання за першим вироком враховувати засудженому, то він буде врахований двічі:

по-перше, коли при призначенні покарання за сукупністю вироків, суд може приєднати повністю або частково тільки невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Закон забороняє суду враховувати повністю призначене покарання за першим вироком;

по-друге, коли відбута частина покарання буде зарахована в остаточний строк покарання за сукупністю вироків.

Тому при сукупності вироків зараховується в строк остаточного покарання тільки час знаходження винного під вартою за вчинення останнього злочину з 10.06.2006 р. по 10.10.2006 р. (Е — Б).

На відміну від цього, при сукупності злочинів, коли застосовується принцип повного або часткового складання покарань, суд враховує в повному обсязі розмір покарань, призначених за попереднім і новим вироками. Тому суд зобов'язаний при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів, передбаченою ст. 70 ч. 4 КК — зарахувати строк відбування покарання за першим вироком з 15.11.2005 р. по 10.06.2006 р. (С — Е), зараховувати в строк остаточного покарання. В результаті, за сукупністю злочинів в остаточний строк відбування покарання буде зарахований час з 15.11.2005 р. по 10.10.2006 р. (С — Б).

Суд, вирішуючи питання про обчислення строку покарання і залік попереднього ув’язнення в