Маїра Цибуліна - Сестри назавжди, Маїра Цибуліна
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- В білому платті, звичайно. Ми коли в школі ворожили на Андрія, то мені наворожили, що я одружуся в вісімнадцять.
- Тобі вже є вісімнадцять.
- Подивимся, яка це правда.
- Справді, хлопець в тебе вже є...
- Ми з ним недавно познайомилися.
- Хіба це має значення.
- Ти чула, що з Петровою сестрою було?
- З Ганьою?
- Так. То чула?
- Ні, а що.
- Її недавно знайшли.
- А вона, що була зникла?
- Втекла з дому і пішла собі гуляти. Казали, що вона сіла в машину і поїхала хтозна з ким. Тільки тепер її знайшли.
- Нічого собі. Хто б міг подумати! Петрова сестра загуляла.
- Гірша Оксани.
- Точно. Та хоч ще нікуди не тікала.
- Все, готово.
- Класненький! Не то що в баби.
- Пішли вдягатися, а то скоро за нами Віра зайде.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сестри назавжди, Маїра Цибуліна», після закриття браузера.
