Аліна Скінтей - Тінь у короні, Аліна Скінтей

— Саме так.

Вони швидко підійшли до воріт палацу, які відчинилися перед ними з важким скреготом. Усередині панувала звична тиша, але відчуття тривоги було майже фізичним, нависаючи в повітрі важким покривалом.

На підході до східного крила їх зустрів Теон. Його обличчя було блідим і виснаженим, а голос — рівним, але з нотками нервового напруження.

— Маги кажуть, що слід проявився раптово, наче його хтось залишив за секунди до того, як ми його помітили. Це енергетична пастка, дуже нестабільна. Вона може активуватися, тому обережність не завадить.

— Активуватися? — Ніонель різко зупинилася. — Що саме це означає?

Теон кинув на неї короткий погляд.

— Ми поки не впевнені, але зазвичай подібні магічні пастки активуються, щоб завдати шкоди або передати повідомлення. Дехто з наших магів вважає, що це просто попередження.

— Який сенс у попередженні, якщо за ним не слідує наступний крок? — прошепотіла Ніонель, її погляд блукав по стінах коридору, немов вона намагалася знайти приховану загрозу.

— Саме це мене й лякає, — відповів Кайран, його голос був низьким і жорстким. — Якщо Серцевир в змозі залишити такі сліди тут, це означає лише одне. Він вільно може заходити до палацу не викликаючи підозр.

Теон кивнув, облизнувши пересохлі губи.

— Ми знову закрили всі виходи та входи. Почали обшук. Королівські інквізитори працюють над нейтралізацією сліду, але…

— Але це лише початок, — закінчив за нього Кайран. Він розвернувся до Ніонель. — Готова?

— Ні, — чесно відповіла вона, поправляючи медальйон на шиї. — Але коли це когось хвилювало?

— Тоді ходімо, — сказав він, поглядом запрошуючи її слідувати за ним у глибину східного крила до каплиці, туди, де вже чекала загроза.