Andrew Kyrich - Талса.Тінь секвої, Andrew Kyrich

"Отже, мені цікаво, чи є корисною для тебе ця інформація? Чи готовий ти її розслідувати?" — запитав він.

Джеймс, витримавши паузу, кивнув. Його обличчя відображало суміш напруженості та рішучості.

"Так, дуже цікава," — відповів Джеймс. "В останні роки в місті дійсно відбуваються незвичайні та жахливі події. Люди зникають, і хоча деякі з них повертаються, вони вже не ті, ким були раніше. Вони не пам'ятають, що з ними сталося, і поводяться дивно, ніби під впливом чогось або когось."

Джеймс нахилився ближче до Джейкоба, знижуючи голос:

"Ми вже кілька разів намагалися наблизитися до цієї 'Секвої', але всі наші спроби виявилися марними. Вони завжди на крок попереду. Як ти вже сказав, у них є дуже сильні зв'язки та обізнаність у наших справах. Щоразу, коли ми починали слідство, наші плани наче зникали, а люди, які могли б щось розповісти, зникали або змінювали свої свідчення."

Джеймс виглядав втомленим, але його очі все ще палали бажанням відновити порядок у місті:

"Вони тримають нас у напрузі, змушуючи здаватися безсилими, але ми не можемо дозволити їм продовжувати це. Інформація, яку ти надав, може стати тим ключем, якого ми так довго шукали. Проте, потрібно бути дуже обережними. Один неправильний крок — і ми можемо втратити цей шанс назавжди."

Джейкоб відчув, як тягар відповідальності лягав на його плечі, але він був готовий до цього:

"Треба діяти швидко і зважено. У нас є кілька підказок, але ми повинні зробити все можливе, щоб вийти на слід, поки вони не здогадалися про наші наміри."

Джейкоб зосереджено продовжив, згадуючи історію, яку почув під час своїх розслідувань:

"Мені розповіли давню легенду, яка, можливо, допоможе зрозуміти, що відбувається. Це оповідь про індіанське прокляття, яке, як вважається, нависає над цими землями вже понад століття. Все почалося з невдалої спроби створити штат Секвоя."

Джеймс і Аліса уважно слухали, поки Джейкоб занурювався в розповідь:

"На початку 1900-х років, після численних війн і примусових переселень, племена індіанців, що мешкали на території сучасної Оклахоми, вирішили об'єднатися і створити свій власний штат під назвою Секвоя. Вони прагнули зберегти свою культуру і самоврядування, уникнувши повного злиття з білими поселенцями.

Проте федеральний уряд і політичні партії США, бажаючи продовжити захоплення цих земель, швидко зруйнували ці сподівання. Проект створення штату Секвоя було відхилено, і Оклахому приєднали до США як єдиний штат, ігноруючи волю корінних народів.

Індіанські старійшини, зібравшись разом, прокляли ці землі. Легенда говорить, що їхні молитви і закляття були настільки потужними, що вони закликали душі загиблих воїнів і мучеників до цієї справи. Вони закликали духів своїх предків, щоб ті захистили їхні землі від загарбників і наклали прокляття на всіх, хто спробує знищити їхню спадщину.

Це прокляття, як стверджують, лягло на території Оклахоми, зокрема на ті місця, де планували створити штат Секвоя. Після цього почалися незрозумілі і жахливі події: люди зникали, траплялися випадки масового божевілля, і навіть цілі поселення ставали покинутими. Духи, як говорили, шукали помсти, насилаючи тінь на всіх, хто намагався заволодіти цими землями без належної поваги."

Джейкоб зробив паузу, глянувши на Джеймса і Алісу, щоб оцінити їхню реакцію, перш ніж продовжити:

Можливо, що ті, хто сьогодні стоять за "Секвоєю", використовують це прокляття на свою вигоду. Вони вміють маніпулювати стародавніми силами, вдаючись до темної магії та давніх ритуалів для досягнення своїх цілей. Те, що ми спостерігаємо зараз у Талсі, є лише наслідком цього прокляття, яке, здається, набирає нової сили.

Джейкоб відчував, як його слова важчають у повітрі, додаючи ще більше тривоги до вже складної ситуації. Він глянув на Джеймса, усвідомлюючи вагу своїх слів:

"Схоже, хтось використовує це стародавнє закляття не як справжнє прокляття, а як інструмент для залякування місцевих жителів і створення атмосфери страху в місті. Це дозволяє їм маніпулювати людьми, використовуючи страх як зброю для досягнення своїх цілей."

Джейкоб зробив коротку паузу, а потім продовжив:

"У мене є план, як просунути цю справу вперед. По-перше, потрібно знайти спосіб дізнатися більше про те, що відбувається за закритими дверима цих зібрань. Можливо, варто зосередитися на зборі конкретних доказів і розшифруванні того, що відбувається у фургоні та з офіціанткою.

По-друге, якщо б ми змогли отримати підтримку з боку поліції, це значно полегшило б наше завдання. Я планую провести розслідування разом з вами, Джеймсе, і, можливо, отримати доступ до певних ресурсів і даних, які допоможуть нам просунутися далі. Зокрема, було б корисно мати доступ до поліцейських звітів і камер спостереження в зонах, де помічено активність фургона."

Джейкоб подивився на Джеймса з надією, сподіваючись на підтримку свого плану:

"Чи можете ви допомогти з цим? Я розумію, що це непросто, але будь-яка ваша допомога була б дуже цінною. Нам потрібно зібрати всі можливі шматки інформації, щоб дійти до істини і покласти край цьому страху, що охопив місто."

Джеймс, вислухавши Джейкоба, кивнув. Він був вражений рішучістю і деталями плану: