Любава Олійник - Рута. Та, що вірить в кохання, Любава Олійник

— Вони пройшли цей шлях разом, — сказав Будомир, наближаючись до нас. На очах мудрого наставника також проступили сльози. — Саможертовність — ось їхня спокута! Вони готові були відмовитись від свого щастя заради благополуччя коханої людини. Це і є справжня любов.

Я кивнула, не відриваючи погляду від зірок. Десь там, серед безмежності, два серця нарешті б'ються в унісон.

Я зробила перший крок у світ без нього. Але в мені залишилось усе, що він подарував — сила, мужність, здатність кохати без страху. І поруч ішов Світозар, мій друг, мій захисник, можливо — моє майбутнє. Той, хто любитиме мене не за чужі спогади, а за те, ким я є насправді.

Попереду лежав новий світанок. І він належав нам — живим.