Катерина Дако - Зламати ляльку Loly, Катерина Дако

* 11.2 *

 

- Що ви тут робите? - долинув до нього голос, що проникав ніби через вату.

Гордій спробував розплющити очі, але виходило погано. Скільки ж він учора випив? І чому так болить тіло?

І раптом свідомість повернулася. А заразом і спогади про вчорашній вечір. Він зрозумів, що сидить на сходах біля дверей Лоли, а над ним стоїть дівчина, здається її подружка. Інна чи що. Лола колись розповідала...

- То що ви тут забули?

– Я хочу з нею поговорити. Перепросити...

За виразом обличчя дівчини він зрозумів, що зморозив відверту дурість. Вона не просто зневажливо підібгала губи, в її очах загорівся якийсь лютий вогонь.

- І за що ви хочете перепросити? За те, що її практично вбили? Це тепер перед Богом вибачайтеся. Вона вам навряд чи простить. Якщо взагалі прийде до тями...

- Що ти маєш на увазі? Що з Лолою?

- У лікарні вона. Я прийшла зібрати їй речі. Їхали ми швидкою, нічого не встигли взяти.

Погане передчуття заповнило грудну клітку. Руки та ноги стали ватяні. У голові зашуміло.

– Що? З? Лолою? - повторив він, поділяючи кожне слово.

– Почистили її. Вона, коли їхала в таксі вночі з клубу цього вашого, набрала мене, сказала, що їй погано. Я швидко примчала, майже відразу після неї. Її рвало довго, ридала вона не перестаючи. А потім кровотеча почалася. Коротше кажучи, дитину врятувати не змогли. Тепер її накололи заспокійливими, і вона спить. А я ось за речами...

- Де вона? У якій лікарні? - Гордій заметався, потім підвівся зі сходів, нависнувши над дівчиною.

- Не треба. Зараз не треба. Дайте їй прийти до тями.

Інна дивилася на нього знизу нагору, але все одно він відчував себе школярем, що стоїть перед директором школи.

- Я не знаю, що там у вас сталося, але я бачила її спину. І ридання теж чула. Тому скажу вам ось що: дайте їй спокій. Не мучте більше. Досить їй. Вона і так багато чого перенесла, але все одно залишалася веселою, вміла радіти життю. А вчора мені здалося, що це життя з нього забрали. Навіть два життя...

Дівчина помовчала, потім додала:

- Якщо вона вам хоч трохи дорога - йдіть. Вона сильна, вона зможе зализати рани. Зрозуміло, що такою, як раніше, дівчинкою-запальничкою, вона більше не буде. Але без вас їй буде краще. Не потрібне їй таке кохання. Хворе...

Інна відвернулася, відчиняючи двері квартири. Він так і продовжував стояти, трохи згорбившись, дивлячись у порожнечу. Цей погляд тепер буде надовго його супутником. Начебто погляд усередину себе.

Коли Інна вийшла, він попросив:

– Дай свій телефон, будь ласка.

Вона не здивувалася, мовчки полізла до сумки. Він узяв телефон, забив свій номер в телефонну книгу.

- Я прошу тебе тільки про одне: набери мене, якщо щось буде потрібно. Все що завгодно.

Інна мовчки кивнула. Закрила квартиру, почала спускатися сходами. Почула слідом:

- Буду дуже вдячний, якщо напишеш, як вона...

 

 

Дівчатка, сьогодні в мене вийшла новинка. Книга називається ЗНАЙДИ МЕНЕ. Дуже захоплююча  і звісно не така важка історія, як про Лолу . Але обіцяю - буде дуже гаряче!!!!

❤❤❤❤❤

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно