Мері Лі - Замiж за старого, Мері Лі

Глава 6

Олі не хотілося вірити в те, що перед нею опинився чоловік з її кошмарів. Адже саме за нього мріє видати батько, який має намір за всяку ціну врятувати власний бізнес.

У дівчині з кожною миттю зростало обурення, і все складніше ставало не зірватися і не випровадити непроханого гостя геть. А цей самий чоловік, як ні в чому не бувало, стояв з простягнутою рукою і привітно посміхався. Він хіба не розуміє безглуздості всієї ситуації? Вони ледь знайомі, він навіть не спромігся особисто зробити пропозицію. Олі просто потрібно було підписати контракт і стати дружиною абсолютно незнайомої людини. Отак. Сходу.

Оля проігнорувала простягнуту до неї руку і пройшла до віконця. Потім повернулася і підкинула підборіддя.

- Я не можу відповісти тими ж радісними словами, що і ви. - Спокійно промовила Оля. - Якщо ви самі знайшли мене і завітали сюди, тоді давайте обговоримо можливе непорозуміння, яке могло виникнути між нами.

- Ви зараз чітко дали зрозуміти, що не маєте наміру йти на контакт. - З посмішкою в голосі відповів Дмитро, і, опустивши руку, повернувся обличчям до Олі. - Я приїхав для звичайної розмови, зовсім не підозрюючи про ваше негативне ставлення до моєї персони.

- А, як інакше? - Наїжачилася дівчина, ледь не переходячи на крик. Їй була нестерпна думка, що цей чоловік знайшов в собі нахабство вторгнутися в її притулок. - Мало те, що приїхали без запрошення, так ще поводитеся, ніби ми з вами давні друзі. І це за нинішніх обставин - укладення шлюбного контракту без мого щирого бажання.

- Я і не підозрював, що моя пропозиція руки і серця викличе негативну реакцію. - Усміхнувся Дмитро. - Зазвичай жінки поруч зі мною поводяться абсолютно інакше.

- Дозвольте розчарувати вас. - Награно з зарозумілістю відгукнулася Оля. Ух, який самовпевнений тип. Дивіться, кожна повинна верещати від захвату, поклич він заміж. - Я вкрай обурена тим, як ви і мій батько намагалися позаочі вирішити мою долю. І потім, ніякої пропозиції руки і серця особисто від вас мені не надходило.

- Анатолій Павлович переконав мене, що жодних проблем не виникне. - Після невеликої паузи, знизав плечима Дмитро. - А виходить, ви не добровільно йдете під вінець.

- Почнемо з того, що я нікуди не йду. А була б щаслива, якби ви ознайомилися з моєю позицією у всій цій історії і нарешті покинули будинок моєї тітки. - На одному диханні промовила Оля. Їй не терпілося випровадити чоловіка, який з більшою силою її дратував.

-Добре, давайте поговорим на чистоту. - Дмитро пройшов до стільця, яке раніше займав, і знову сів. - Може ви сядете теж?

- Ні, я вже постою. Прекрасно себе почуваю біля вікна. - Склала руки на грудях Оля, намагаючись триматися на відстані від цього чужинця. Коли він знаходився дуже близько, її чомусь подібне страшенно хвилювало.

- Я не звик сидіти, коли дама стоїть... - Посміхнувся Дмитро, оголивши ідеально рівні білі зуби.

Оля звернула увагу, що у нього два верхніх зуба трохи загострені, чому були схожі на вампірські ікла. Страшно було подумати, що ось він зараз настрибне на неї і висмокче всю кров. Жах, яке у неї фантазiї.

- ...тому, якщо ви не присядете, я змушений буду встати. - Тим часом продовжував Дмитро.

Слова чоловіка висмикнули Олю з думок, і вона хотіла далі продовжити припиратися, але помітила, як Дмитро став повільно підніматися.

- Гаразд. - Зітхнула Оля, і пройшла до найдальшого стільця від Дмитра. - Що ж ви такий наполегливий?

- Це називається манери. - Знову посміхнувся Дмитро, зручно влаштовуючись на стільці. - У дитинстві мене навчили, як потрібно поводитися в суспільстві дами.

- Дак ви з минулого століття? - Промовила Оля з сарказмом. - Зазвичай подібної галантності не зустрінеш у сучасному світі. Повинно бути і вік у вас відповідний - юність давно позаду, а старість не за горами.

Оля подумала, що вона повинна спробувати відвернути його від себе. Нехай цей весь з себе багатий дворянин відправляється до себе замок або звідки він там приїхав. Обзаведеться леді з вишуканими манерами, а її залишить у спокої. Грубість - не найприємніший для Олі спосіб вигнати звідси Дмитра, так як їй не подобалося принижувати інших і самостверджуватися за чиєюсь рахунок. Але іншого виходу в даний момент дівчина не бачила.

- Вас так сильно бентежить мій вік? - Прямо запитав Дмитро. - Раніше, та й зараз, чоловік може бути набагато старше дружини. У цьому немає нічого страшного.

- Це не прийнятно для мене. Навіть я в свої 29 років виглядаю поруч з вами дівчиськом. - Чергова грубість Олі далася їй насилу, але раз вже почала, не можна відступати.

- Подібний факт повинен бути вам на руку. - Усміхнувся Дмитро. - Зі мною завжди будете молодою, і мені не доведеться шукати собі більш юну пасію.

Він просто-таки насміхається над нею! Її тактика провалилася?! У нього навіть жоден скул не здригнувся, коли вона говорила не найприємніші слова.

- Думається мені, ви лише намагаєтеся створити якусь видимість холодної і грубої дівчини. - Ніби відповідаючи на німе запитання, вимовив Дмитро. - Принаймні, в нашу з вами першу зустріч Ви здалися мені дуже милою, розважливою, і в той же час романтичною особою.

- Що ви пам'ятаєте?! - Пирхнула Оля. - Того разу ви спіткнулися об мого кота і невдало приземлилися. Я вважала, ви добряче стукнулися.

- Раніше зі мною подібного не траплялося. - Хмикнув Дмитро.

- Та просто зізнайтеся, що ви до того ж незграбний. - Відмахнулася від нього Оля.

- Ні, чесно кажу. Ніколи не доводилося падати до ніг красивої дівчини таким безглуздим чином. - Чоловік настільки проникливо вимовив ці слова, що змусив підняти на нього очі і вдивитися в них. Вкотре доводилося дивуватися їх синяві…

- Ага, вода скипіла, я дивлюся. - Тут звідки не візьмись вийшла тітка Олена.

Жінка з'явилася несподівано, що Оля мимоволі здригнулася. Скільки часу триває розмова з Дмитром? А нічого важливого сказано не було…

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍