Мері Лі - Замiж за старого, Мері Лі

Бонус

- Діма, акуратніше! Ще трохи і ми з тобою обидва розтягнемося на підлозі! - Хоч Оля вимовляла з чітко вираженим страхом на обличчі, але в її очах танцювали веселі іскорки. - Дивись під ноги.

- Я і так дивлюся. - Пробурчав чоловік, несучи на руках дружину. Він переступив поріг їх спільної кімнати і намагався пронести свою дорогоцінну ношу вглиб приміщення, але просуватися з кожним разом ставало важче. - Навіщо ти його до нас приволокла? Він мене ненавидить, постійно намагається зробити підсічку. Ще трохи і мені ухилитися не вдасться. Що ти потім скажеш?

- Скажу, що ти зробив все можливе, щоб врятувати нас від сумної долі. - Засміялася Оля, міцніше вхопившись обома руками за шию чоловіка. - Але думаю, подібного не станеться, так як він тут до добра.

- Ось вже сумніваюся. Ти тільки поглянь, як він на мене зиркає. Готовий спопелити поглядом. Напевно, цю особливість перейняв у твого батька. Анатолій Павлович любить лякати людей таким же чином. - Діма зупинився, щоб дівчина змогла сама переконатися в точності порівняння.

- Так, щось таке є. - Посміхнулася Оля, глянувши зверху вниз на чорне пухнасте створіння. - Але я не шкодую, що Томаса принесла сюди. Знаєш, є ж така традиція запускати в новий будинок кота. Вирішила подивитися, як тут це спрацює.

- Ти дещо переінакшила звичай. Тим більше я вже давно живу тут. - Констатував факт Діма, відновивши рух по кімнаті.

- Для мене будинок новий. - Парирувала Оля. - І потім, Томас нам допоможе зробити перестановку, якщо раптом йому не сподобається розташування меблів. Гаразд-гаразд. - Засміялася дівчина у відповідь на сумний стогін чоловіка. - Насправді тато не захотів більше залишатися під одним дахом з «шкідливим чудовиськом, який поводиться як Пуп Землі». Все-таки тяжко йому уживатися з міні-копією самого себе.

Діма доніс Олю до центру кімнати і поставив на ноги. Дівчина опинилася тут вперше, тому скористалася можливістю уважно озирнутися. Вона не змогла стримати захоплений подих, обстановка здатна вразити будь-кого.

 

- Як тут гарно. – Нарешті сказала Оля. Потім трохи помовчавши, продовжила: – Зізнатися, трохи переживаю, коли залишилися наодинці. Незвично. Зазвичай оточені безліччю людей.

- Треба ж, а я рахував хвилини, поки гості роз'їдуться. - Діма провів пальцем по Олиному підборіддю. - Я готовий з найбільшою насолодою приступити до виконання подружніх обов'язків. Вибач, прозвучало занадто офіційно. Інакше не можу. Схоже в мені романтик не прокинувся.

- Головне практика. Час, проведений зі мною, дозволить тобі навчитися не тільки поетично вести бесіду, а й складати художні твори. - Оля трохи відсунулася від Діми, щоб потім потрапити в його обійми. Чоловік тут же обхопив дівчину обома руками і притиснув до себе. - Не дарма ж я читала відповідну літературу. З радістю поділюся своїми знаннями.

- Ну, давай підтягнемо мої літературні навички пізніше. В даний момент я не проти обмінятися знаннями дещо іншого роду. - Руки Діми по-хазяйськи пройшлися по фігурі дружини.

У наступну мить фата була відкинута в сторону, церемонитися з одягом нетерпіння чоловіка не дозволяло. Пальці потягнулися до застібок на сукні, і трохи з ними повозившись, вдалося роз'єднати скріплену раніше матерію. Чоловік нахилився і прошепотів у волосся дружини: – Настала мить, коли я нарешті можу торкатися тебе, і ніщо не завадить. Твоя ніжна шкіра створена, щоб її кожен день покривати сотнями поцілунків.

- Я, мабуть, почекаю з навчанням. - Засміялася Оля. - Цікаво послухати, що ще скажеш.

- Пропоную показати на практиці. Але спершу був би вдячний, якщо допоможеш мені позбутися від непотрібного костюма. - Усміхнувся Діма.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍

Кінець

З цією книгою читають Жіночий роман 181423 Пастка для Бродського Джулія Ромуш 802283 Еротика 186802 Колишній Ульяна Соболева 539000 Жіночий роман 284390 Зіграй мою наречену Холод Влада 1182654 Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно