Ana Mils - Принцеса драконів, Ana Mils
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Візьми, прикрийся. – сказала Анна ледь чутним голосом.
Він обмотав низ. Анна обернулася до нього.
- Пробач… - сказала дівчина, дивлячись в землю.
- Ти що, соромишся? – з усмішкою сказав дракон, протягнувши свою руку і взявши легенько підборіддя Анни. Він підняв її лице до нього.
- Ні, ні! Як ти міг таке подумати? Просто… - сказала Анна, відійшовши і повернувшись до нього спиною.
Драко підійшов до неї. Він щось відчував до неї, але думав, що це неправильно – він не має це робити. Хлопець ( уже будемо так його називати після перетворення) вирішив змінити тему, тому відійшов і сказав:
- Я вперше перетворився на людину. Я взагалі-то не планував.
Анна помалу поверталася до нього.
Я ненавиджу людей – їх облік просто огидний. Тим більше, це амулет короля – я не мав його одягати, тому забирай назад. – він взяв амулет руками і вже хотів знімати, але Анна кинулася і схватила його руки.
- Це мій амулет від тоді, як мій батько надів його на мене – це по-перше, а по-друге, хочеш сказати, що і я тобі огидна?
Хлопець відвів свої і заодно руки Анни від ланцюжка. Він не міг відкрити їй свої почуття, тому вирішив всяко змінювати тему. Драко сказав:
- Чому ти це запитуєш? Тобі так важливо бути красивою? Король вважав, що кожна людина по-своєму к…
- Мені важливо бути для тебе красивою. – перебила дівчина, дивлячись жалісним поглядом в його очі.
Драко широко відкрив очі – він був дуже здивованим.
- Анна, не треба.
- Ти мені подобаєшся! – крикнула вона.
Не тільки після перетворення.
Очі хлопця наповнялися слізьми. Він був щасливим від зізнання Анни, адже вона також йому подобалася, але він розумів, що один з ним буде в майбутньому страждати.
- Ан…
Дівчина обхопила його шию та поцілувала в губи. Драко зупинив поцілунок, взявши її за плечі і сказавши:
- Ми не…
Він не зміг договорити, адже почуття опанували над ним. Хлопець схватив її лице обома руками і поцілував. І ось вони зупинилися, віддалившись на кілька сантиметрів один від одного.
- Я люблю тебе, Анна. – сказав Драко, перериваючи погляд то на губах, то на очах дівчини, які сяяли, як річка в якій відбивалися сонячні промені.
- Драко, я…- Анна не встигла відповісти йому взяємнісю, адже її перервав якийсь крик. Хтось гукав її – знову. І як ви вже могли здогадатися - це була Емма.
- Анна!
Анна швидко зняла амулет з шиї хлопця і він знову став звіром. Дівчина вийшла з зачарованого куточка і він зник.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Принцеса драконів, Ana Mils», після закриття браузера.