Тихий Лис - Доля у смартфоні, Тихий Лис

...

Як це дивно - усвідомлювати, що незнайома дівчина хвилюється за тебе. Що в когось там, десь за сотні кілометрів, справді виникає потреба тобі написати, перевірити, чи все гаразд. Мила, весела, трохи вперта. Її повідомлення були легкими, дотепними, а іноді - сповненими турботи. Вона всіма своїми словами і натяками давала зрозуміти: ти цікавий, ти важливий. І якось непомітно наше спілкування перетнуло межу простої дружньої балаканини.
Я ж намагався цього не допустити. Виставляв невидимі бар'єри. Не давав розмовам зайти занадто далеко, не підпускав її надто близько. Всі ці жарти, легкі перепалки, флірт - вони були безпечними. Вони не означали нічого, поки залишалися на рівні гри.
Будь-яка прив'язаність призводить до болю в майбутньому. Я знав це. І тому мав тримати відстань, хоча б заради неї. Що можу я дати цій дівчині?
Я не буду поруч, коли їй захочеться теплої зустрічі. Не зможу влаштовувати спонтанні побачення, дарувати обійми, бути підтримкою у важкі моменти. Я - лише текст на екрані. Це неправильно. Я намагався бути осторонь. Намагався не бути егоїстом у ставленні до неї. Але, чорт забирай... Я сам же піддався цій спокусі. Її слова мали якусь особливу магію. Я ловив себе на тому, що чекав її повідомлення, що посміхався, читаючи їх, що уявляв її реакцію на мої жарти.
Знаєте, любите читати? Чи цікаво вам було б читати дешевий романчик, де пів книги події розвиваються у листуванні? Де немає зустрічей, немає фізичної близькості, лише екран смартфона та нічні розмови? Листування, сповнене жартів і натяків.
Рядки тексту, які змушують битись серце швидше, хоча торкнутися іншого ти не можеш. Дешева книга? Нудна, нецікава? А в нас це життя...