Ханна Кір - За моїм щитом, Ханна Кір

— Втомилися? — повторив Калеб, і в його голосі я почула ледь помітну усмішку. — Можливо, варто залишити трохи сил на сьогоднішній вечір?

А от зараз я розізлилась. Та за кого він мене має?! Я роздратовано зітхнула, збираючи залишки рішучості.

— Що вам треба від мене? — тихо прошепотіла, дивлячись прямо в його очі, які раптом зблиснули чимось невимовно небезпечним і разом з тим… бажаним. Богине, що зі мною?!

— Лише трохи часу поруч з вами, Кає, —  небезпечно м’яко промовив він, ніби читаючи мене наскрізь.

Хвиля гніву накрила з головою. Та як він сміє!

— Що ж, тоді раджу знайти собі іншу іграшку на вечір, лорде Рейнар. Всього найкращого!

Я проковтнула образу і зробила різкий поштовх в груди Меча. Він не очікував, тому охнув і вдарився спиною об камʼяну стіну. Користуючись моментом, я пробігла повз і не повертаючи голови, побігла темним коридором назад в залу.

Але до тієї миті, як я зникла в темряві, відчувала на своїй голій спині холодний погляд сірих очей.