Петро Дмитрович Біленчук - Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів

• оперативно-розшукові заходи;

• перевірні дії відповідно до ст. 97 КПК України;

• організаційно-технічні засоби;

• документальна ревізія;

• заходи щодо використання засобів масової інформації та допомоги громадськості;

• заходи виховного впливу слідчого на осіб, залучених у коло кримінального судочинства, передбачені нормативними актами МВС України;

• заходи в рамках охорони громадського порядку, здійснені у зв’язку з іншими заходами тактичної операції.

Безумовно, до всіх елементів тактичної операції пред’являються ті самі критерії допустимості, що й до кожного з них окремо. Найважливішими при цьому є критерії дотримання законності, науковості, економічності тощо.

Необхідною умовою розгляду тактичної операції як єдиного цілого, як комплексу є виявлення внутрісистемних зв’язків цього утворення. Системний аналіз тактичної операції дає змогу виявити в ній такі види зв’язків:

• за метою тактичної операції (всі заходи в кінцевому результаті повинні бути спрямовані на її досягнення);

• за змістом особистої методики доказування.

Зрештою, будь-яка тактична операція спрямована на побудову певної системи доказування за такими ознаками:

• послідовністю здійснення тих чи інших заходів;

• часом і місцем її проведення;

• єдиним змістом тактичної операції, навіть якщо її окремі елементи виконують різні посадові особи, які узгодили основні параметри спільної діяльності;

• відображенням змісту окремих дій в єдиному погодженому плані;

• організацією роботи співробітників, залучених до здійснення тактичної операції: забезпечення всіх різноманітних видів зв’язків усередині тактичної операції за умови необхідної організації взаємодій слідчого з працівниками інших служб органів внутрішніх справ.

Комплекс тактичних операцій відтворюється на базі єдності всіх зазначених зв’язків, а не лише на основі тільки одного з них. Але визначальним для цього поняття є зв’язок з метою здійснення тактичної операції. Не випадково в більшості праць з цієї проблеми поняття мети включено до визначення тактичної операції.

Метою тактичної операції є вирішення окремого тактичного завдання. Однак порівнювати поняття мети тактичної операції та тактичного завдання, на вирішення якого спрямоване її проведення, не можна, оскільки тактичне завдання може бути вирішене у результаті здійснення кількох тактичних операцій і комбінацій.

Аналіз проведення тактичних операцій, по-перше, є основним для їх виокремлення з усієї маси різнопланових заходів, які здійснюють у межах розслідування кримінальної справи, а, по-друге, дає можливість розробити тактичні операції, визначивши спочатку тактичне завдання, яке потрібно вирішити, потім конкретну мету, що її необхідно досягнути під час вирішення тактичного завдання, після чого намітити комплекс заходів для досягнення кожної з них окремо.

Конкретна мета тактичних операцій на кожному етапі розслідування визначається необхідністю слідчої ситуації. Зміна останньої змінює й актуальну для певного часу мету розслідування, а разом з нею і характер виконаних тактичних операцій.

У м. Львів наприкінці дня з приміщення дитячого садка було викрадено сумку виховательки Н. Курило. Коли вона прийшла до міліції з заявою, у коридорі зустріла чоловіка, якого напередодні вчинення крадіжки бачила на території дитячого садка. При затриманні він назвав своє прізвище — О. Олійник і пояснив, що до органів внутрішніх справ прийшов відмітитися у зв’язку з тим, що після відбуття покарання перебуває під адміністративним наглядом. Під час допиту О. Олійник категорично заперечував не тільки факт вчинення ним крадіжки речей Н. Курило, а й сам факт перебування його в той день на території дитячого садка. Обшук на його квартирі нічого не дав.

На допиті мати затриманого заявила, що її син справді в той день прийшов додому ввечері і приніс з собою кілька пляшок вина, але речей у нього не було. Слідча ситуація на цьому етапі розслідування була вкрай складною: жодних доказів вини О. Олійника в результаті першочергових слідчих дій не було одержано; сам О. Олійник, який був тричі засуджений за крадіжки, категорично заперечував свою вину. Оскільки пошук інших доказів і встановлення місцезнаходження крадених речей забрали б багато часу, а на цьому етапі вже було необхідно вирішувати питання про можливість тримання О. Олійника в ізоляторі тимчасового тримання (ІТТ), виникла необхідність у здійсненні тактичної операції, спрямованої на зміну позиції, яку зайняв підозрюваний. При опитуванні Н. Курило було з’ясовано, що, крім неї, О. Олійника на території дитячого садка бачили й інші працівники, батьки дітей, а також чоловік потерпілої. Останній навіть стверджував, що в руках у О. Олійника була сумка, схожа на сумку його дружини. Очевидці ретельно описали зовнішність чоловіка, якого вони бачили, і запевнили, що можуть його впізнати. Після цього їм послідовно був пред’явлений для впізнання О. Олійник. Після кожного впізнання з ним проводилася очна ставка. Незважаючи на те, що у свідченнях очевидців підтверджувався тільки факт перебування О. Олійника на території дитячого садка, а не факт вчинення крадіжки, після другого впізнання та очної ставки О. Олійник заявив, що він визнає свою вину у вчиненні злочину.

З цього моменту слідча ситуація змінилася на краще для слідчого, що потребувало термінового здійснення нової тактичної операції, спрямованої на встановлення факту вчинення О. Олійником крадіжки речей Н. Курило. Після визнання факту вчинення крадіжки О. Олійника ретельно допитали про всі обставини злочину. Він вказав місце схову крадених речей і сумки, які були вилучені і впізнані потерпілою. Отже, факт вчинення О. Олійником крадіжки речей був об’єктивно підтверджений. Одночасно з основним тактичним завданням — встановленням вини О. Олійника у вчиненні злочину — було частково вирішене і додаткове — відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Під час розслідування кримінальної справи за фактом загибелі мотоцикліста внаслідок наїзду вантажного автомобіля його водій і двоє очевидців показали, що о 1-й годині 30 хвилин ночі мотоцикліст раптово повернув, внаслідок чого і сталося зіткнення. Зі слів очевидців, вони бачили зіткнення тоді, коли поверталися з занять в автошколі. На обличчі одного з них були свіжі подряпини. Під час допиту всіх очевидців у їхніх свідченнях було виявлено незначні протиріччя. Однак цього було достатньо для обвинувачення зазначених осіб у неправдивих свідченнях. У результаті запиту до автошколи слідчий одержав дані про те, що заняття там закінчуються набагато раніше того часу, коли сталася дорожньо-транспортна пригода. За місцем проживання свідків були встановлені та допитані особи, які бачили “свідків”, коли ті їхали разом із потерпілим у напрямку місця пригоди. Все це було використано на наступних допитах усіх зазначених осіб, при цьому вони були ізольовані один від одного і не мали можливості спілкуватися між собою. Зрештою всі троє дали правдиві свідчення про те, що зіткнення сталося через те, що мотоцикл і вантажний автомобіль вночі рухалися без габаритних вогнів, внаслідок чого з вини водія автомобіля і сталося зіткнення.

У побудові цієї тактичної операції, спрямованої на отримання від ряду осіб, у