Петро Дмитрович Біленчук - Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів

впливу слідчого на обвинуваченого (підозрюваного), котрий перешкоджає встановленню істини в справі. У цьому типі тактичних комбінацій можна вирізнити комбінації, пов’язані з неприхованим психологічним впливом слідчого на обвинуваченого в рамках, установлених кримінально-процесуальним законом, етичними нормами, а також тактичні комбінації, спрямовані на формування в обвинуваченого неправильного уявлення про інформацію, яку має слідчий, про зібрані в справі докази, але без застосування при цьому обману (“слідчих хитрощів”). До цього типу тактичних комбінацій можна застосувати ті самі вимоги допустимості, які сформульовані щодо окремих тактичних прийомів.

При такому впливі слідчого на обвинуваченого (підозрюваного) в комплексі можуть застосовуватися прийоми, пов’язані з роз’ясненням йому значення сприяння слідству та встановленню істини, “використання легенди”, несподіваність, раптовість та інші прийоми, використовувані в конфліктних ситуаціях з гострим суперництвом. В окремих випадках застосування тактичних прийомів сприяє використанню технічних засобів (відтворення відеозапису, кінофотозйомки, магнітного запису).

За підозрою у вчиненні убивства громадянина К. Іванова з метою заволодіння його мисливською рушницею, яка дорого коштує, був затриманий неповнолітній С. Бондарчук. Оперативні працівники отримали інформацію про те, що останній не має наміру давати правдиві свідчення про вчинене ним убивство. Слідчий провів відтворення обстановки й обставин події, балістичну експертизу, за допомогою якої було встановлено, що постріл було виконано впритул і можливість випадкового пострілу, на чому наполягав С. Бондарчук, виключена. Усі слідчі дії та весь хід проведення експертизи були записані на відеоплівку. Під час повторного допиту був використаний комплекс тактичних прийомів, спрямованих на зміну позиції С. Бондарчука. Наочність процесу вивчення доказів його вини, відображена у відеозапису, вплинула на останнього і він дав правдиві свідчення, показав місце схову рушниці, викраденої в убитого, де її і було знайдено.

Окремі, виділені в криміналістичній тактиці тактичні прийоми через їхній складний комплексний характер правильніше було б віднести до тактичних комбінацій. Так, прийом “допущення легенди” обумовлює, що слідчий, зафіксувавши свідомо брехливі свідчення обвинуваченого, тільки після цього пред’являє йому свої переконливі докази, які і примушують обвинуваченого говорити правду. Зафіксувавши нові свідчення, слідчий пред’являє нові додаткові докази, руйнуючи тим самим брехню обвинуваченого, підводячи його до давання зрештою правдивих свідчень. Цей процес пов’язаний з використанням інших тактичних прийомів, у зв’язку з чим повинен бути віднесений до категорії тактичних комбінацій.

У криміналістиці широко дискутується питання про допустимість застосування тактичних прийомів з метою формування умов для створення в обвинуваченого помилкових уявлень про ті чи інші обставини справи, мету слідчого та його дії у процесі розслідування. Формування таких уявлень або сприяє даванню правдивих свідчень, або спонукає до виконання якихось дій, що допомагають збиранню доказів, виявленню слідів, предметів, цінностей.

М. Тюкавін був притягнутий як обвинувачений за крадіжку верхнього одягу працівників проектної організації у м. Вінниця. Слідчому було відомо, що протягом двох років у місті в різних організаціях було вчинено ще 36 таких же крадіжок, які залишилися не розкритими. М. Тюкавін категорично заперечував свою причетність до них, розуміючи, що слідчий не має достатніх доказів його вини. Перед наступним допитом М. Тюкавіна в кабінеті слідчого було покладено купу речей, накритих рядниною, з-під якої було видно окремі речі верхнього одягу, які нагадували ті, що були вкрадені. З’явившись на допит, М. Тюкавін відразу звернув увагу на це, збентежився, розхвилювався. Слідчий, не звертаючи уваги на речі, почав запитувати М. Тюкавіна, чим він займався протягом останніх двох років, де працював, на які кошти жив, ніде не працюючи. Використав й інші прийоми, спрямовані на встановлення психологічного контакту. Зрештою застосування комплексу тактичних прийомів сприяло тому, що М. Тюкавін дав свідчення про вчинення ним понад 50 крадіжок і розповів, де він збував крадені речі.

У структурі тактичних комбінацій необхідно розглядати не тільки тактичні прийоми, їхні відповідні поєднання та послідовність. Для вирішення тактичного завдання інколи особливе значення має також вибір часу проведення слідчої дії, пов’язування її з певними організаційно-тактичними заходами (імітація обставин, викриття перешкод, забезпечення зберігання речових доказів). У структурі тактичної комбінації має значення також спостереження за моторними реакціями тих чи інших осіб (під час обшуку, допиту, впізнання, очної ставки), які можуть бути наслідком застосування тих чи інших тактичних прийомів, виявом ознак хвилювання при наближенні до місця схову під час обшуку, при пред’явленні доказів під час допиту тощо.

У процесі здійснення тактичної комбінації в рамках окремих слідчих дій може бути використана інформація, яку було одержано внаслідок оперативно-розшукових заходів. Але форми використання такої інформації обов’язково повинні бути узгоджені з оперативним працівником. У таких випадках бажана його участь у виконанні слідчої дії.

Можливість і необхідність залучення працівників дізнання до здійснення тактичних комбінацій за участю слідчого визначаються ч. 3 ст. 4 КПК України, відповідно до якої органи дізнання зобов’язані інформувати слідчого про результати оперативно-розшукових заходів, і ч. 3 ст. 104 КПК України, яка вимагає від органів дізнання подавати допомогу слідчому при виконанні окремих слідчих дій. Це дає змогу виокремити спільну участь слідчого та працівника дізнання в здійсненні тактичних комбінацій як особливу форму їх взаємовідносин у процесі розслідування.

У працівників органів внутрішніх справ є значний досвід успішного здійснення тактичних комбінацій під час виконання окремих слідчих дій. Однак не завжди він достатньою мірою вивчається, узагальнюється та використовується для підвищення кваліфікації слідчих і працівників дізнання.

Знання основних типів тактичних комбінацій, уміння їх здійснювати є необхідною складовою процесу підвищення загальної кваліфікації працівників, неодмінною умовою їхньої роботи з розкриття злочинів. Цим зумовлена необхідність передбачити у системі професійної підготовки слідчих не тільки вивчення загальних рекомендацій щодо проведення окремих слідчих дій, а й відпрацювання практичних навичок організації та здійснення тактичних комбінацій.

Тактичне рішення щодо проведення тактичних комбінацій може прийматись як за участю прокурора, керівника слідчого підрозділу, так і за участю оперативних працівників і керівників органів внутрішніх справ.

1.3.3. Поняття, елементи й основні засади здійснення тактичних операцій

Починаючи з кінця 70-х років ХХ ст. у криміналістиці велику увагу приділяють вивченню проблеми тактичних операцій. І хоча цей термін набув неабиякого поширення, сьогодні для його визначення використовують поняття “складна тактична комбінація” та “тактичний комплекс”. Аналіз існуючих визначень тактичних операцій дає змогу сформулювати узагальнене поняття цієї криміналістичної категорії.

Тактична операція — це комплекс слідчих дій, оперативно-розшукових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на досягнення конкретної мети під час розслідування злочинів.

На відміну від тактичної комбінації як комплексу тактичних прийомів у рамках однієї слідчої дії, тактична операція може охопити кілька взаємопов’язаних слідчих дій та інших заходів.

Тактична операція складається винятково зі слідчих дій і повинна включати в себе такі елементи:

• слідчі