Сергій Олексійович - Знайти дівчину за сто днів , Сергій Олексійович

Щось я збився з теми моєї розповіді. Ну, я в деяких випадках намагаюсь зробити вигляд, що я такий собі філософ. Це усього лише мої особисті роздуми. І нічого більше.

Та повернемося до справи. Бачив учора в магазині дівчина. Вона мені подобається. Я називаю її тільки з приставкою пані. Пані Наташа завжди звертаюсь я до неї. От дуже позитивна людина. Наче сонечко. І очі в неї блакитні.

Так от. Вона класна. Та вчора не наважився підійти, привітатися. Вирішив, що не буду ж я за нею по усьому магазину бігати. Бо вона десь там далеко була. Може і не так я зробив. Може треба було підійти та запросити її на побачення. Та я потім вже подумав. А якщо вона заміжня? Чи там образитися на моє запрошення?

Ото так я постійно і міркую. І через це не з ким і не можу познайомитися. На людині ж не написано, заміжня вона чи ні. А з іншого боку. Хіба це образа, коли ти кажеш людині, що вона тобі подобається?

Отака в мене виникає дилема і що з цим роботи я не знаю. 

6 листопада
День шістнадцятий.

Я людина, яка любить робити якісь активні дії. Може це не завжди до чогось приводить. Та, як щось робити, то ти не відчуваєш себе яхтою чи там човном, якій рухається тільки по волі вітру чи хвиль. Треба бути пароплавом, щоб рухатися в тому напряму якій тобі більше підходить.

Але ж це експеримент. Тож подивлюся та почекаю, що з цього буде. Бо казати, то одне. А, як спробувати, то зовсім інша історія

А взагалі як людина веде активний спосіб життя то все одно на неї чекають купа різних зустрічей. От за день я порахував у середньому ми буваємо у трьох різних магазинах. Там завжди можна когось зустріти. Чи десь по дорозі на роботу. Гарно якщо є собака. Це здається найпростіший спосіб з кимось познайомитися. От хтось Вам сподобався. А у нього чи в неї собака. Це взагалі легкий варіант. А якщо у Вас пес тієї самої породи, то вважайте що вам дуже пощастило і ви влучили прямісінько у саме серце

До речі про себе. Нікого вчора не бачив. Заходив у два міста. В магазини де працюють мої знайомі. І там їх не було. Це я заходив спеціально щоб їх там побачити. Це про що то говорить. Не бачив вже давно ні пані у рожевому пальті, ні пані Д, ні дівчини у чорному.
Так все треба. Мабуть, ще не часто якихось там
зустрічей.

Знаю з реального життя багато випадків коли дівчата самі приходили та хлопців та зізнавалися їм у кохані. Це не завжди буває. І не з усіма. Та все одно треба помічати. От можливо моє кохання десь поруч зі мною я його не помічаю. Звісно що і таке може бути

Не може забути А. З нею в нас був якійсь дивний зв'язок. Можливо я не так себе повів. Та що зараз вже казати. Все це в минулому. А ще я зрозумів що ми дуже багато часу та енергії витрачаємо на людей якім ми триста літ не потрібні. Хтось спілкується з нами, бо йому від нас щось потрібно. Хтось із ввічливості. А ми сприймаємо це так наче ми їм подобаємося. От про себе. Пише у мережах різним людям. Де хто відповідає відразу. Дехто через сто років.
По собі знаю як Тобі хтось подобається і для тебе ця людина можливо то звісно ти будеш відповідати їй миттєво. Але ж ми вперті. Нам замість слів пишуть якісь там смайлики. А пробуємо спілкуватися далі. Ні. Треба витрачати свій час тільки на тих хто дійсно дає нам якісь приємний зворотний зв'язок! Так все і реально житті.

Я вважаю як людина чогось від нас хоче то вона завжди знайде спосіб, це все нам якимось чином продемонструвати. Чи то поглядом. Чи то посмішкою. Треба лише вміти це все помічати. От з цим, мабуть, в мене проблема. А ще дуже часто ми самі відлякуємо потенційних коханців. Не знаю як так відбувається. Все одно мені здається не треба відразу казати людини бачення. Треба подивитися що вона з себе представляє. Мабуть, майже кожна людина заслуговує на один шанс. Це як раз до речі про мене. Бо я завжди вирішую миттєво. Зараз думаю: були такі випадки коли дівчата пропонували мені себе. Та відразу як вони мені не подобалися казав ні, чи там взагалі нічого не казав. А потім виявлялося що це взагалі нормальні люди.

Я роблю висновок що шанс треба давати любий людині. Звісно якщо це нормальна людина, не  є якийсь маніяк. І що стосується зовнішності до цього швидко звикаєш.

Експеримент покаже як воно та що там далі буде. Усім Кохання! Бажано взаємного та назавжди!
Р. С.
От гарний приклад сьогоднішнього дня.
Я приблизно вже знаю, коли хто ходить. У якій саме час. І от сьогодні вирішив покластися на долю і пішов у справах тим шляхом де зазвичай я зустрічаю двох дівчат які мені дуже подобається.

І щоб ви думали? Нікого не зустрів! Я вважаю що ще якійсь то знак. Бо, наприклад зазвичай як не треба, як не думаю, що когось там зустріну то й ось і ми! А сьогодні нікого не було. Так бачив лише пані Д. Вона поспішала на роботу. Та ще одну дівчинка. Її звуть Яна. Вона теж працює в магазині. Та я не знаю про неї нічого. Крім того, що вона гарна та чемна дівчина.

От і все. А ще бачив в парку гуляла пані зі собакою. Вона завжди на мене так дивитися я в неї гроші узяв та не віддаю. І все-таки якби я спеціально пішов по парку то це було б не чесно. Бо експеримент в тому і полягає, що буде коли просто покластися на долю. А може та Яна то моє? Але, як не спитаєш, то ніколи не зрозуміло буде. То й побачимо. Хоч я люблю активні дії та вважаю що ініціатива за тим хто цього хоче. Бо буває дійсно складно підійти та познайомитися. Особливо коли хтось тобі дуже подобається.