Торія Онопрієнко - Зона скляних пустель (збірка віршів), Торія Онопрієнко

Я так хочу сміятись невпинно, 
Щоб аж дихати важко було, 
Щоб щасливі були всі невинні, 
Щоб сиділа сім'я за столом...

Я так хочу, щоб сталося диво, 
Щоб всміхалися діти й батьки, 
Для людей, щоб було все можливо
І писалися легко рядки...

Та за щастя дітей і свободу
Ми заплатим велику ціну. 
Ми посмертно даєм нагороду
Тим, хто кров'ю спиняє війну...

Я не хочу, щоб плакала мати, 
Син якої на передовій
Намагався мерзоту здолати
І попав у вогню буревій...

Мабуть кожен насправді бажає
Мирне небо - безмежну блакить
Вірю, кожен в душі своїй має
Справжню силу, що вас захистить.

©Торія Онопрієнко