Джефф Вандермеєр - Замирення

Ти ще можеш використовувати її на завданні, можеш знайти десятки шляхів її розкрити, навіть таку ушкоджену. Згодувати її будь-чому, що чигає у топографічній аномалії. Згодувати Нуль-зоні, трохи дезорієнтувати інших учасників експедиції. Але ти не хочеш відволікань, не таким чином. Лише ти. Лише біологиня. План, про який здогадуєшся потемки, керуючись напівдорозі здебільша самим почуттям.

Ти близько нахиляєшся, береш руку лінгвістки у свої долоні. Ти не збираєшся питати її, чи все ж таки вона хоче туди йти, чи зможе вона це зробити. Ти не збираєшся наказувати їй іти. А коли Лоурі дізнається про твій вчинок, буде вже пізно.

Вона пильно дивиться на тебе з безбарвною усмішкою.

— Ти можеш залишитися, — кажеш їй. — Можеш піти додому. Буде добре, усе буде добре.

Почувши ці слова, лінгвістка одсахується од тебе, відсунувшись у темряву разом зі стільцем і кімнатою, начебто це були просто реквізити, і ось ти знову над Нуль-зоною, витаєш понад очеретами, зісковзуєш до пляжу, що його лиже прибій. Вітер і сонце, теплота повітря.

Опитування завершено. Нуль-зона покінчила з тобою, висотала з тебе все до останньої дрібниці, й від цього ти відчуваєш дивний спокій. Рюкзак. Останки тіла. Твою рушницю пожбурено в прибій, твій лист до Сола, зіжмаканий, котиться по висхлих водоростях та піску.

Ти ще якусь мить непорушно стоїш тут, дивлячись на море, і на маяк, і на прекрасно-жахливе сяйво світу.

Перш ніж ступити в нікуди.

Перш ніж ти опинишся скрізь.

Дорогий Соле!

Я сумніваюся, чи ти коли-небудь прочитаєш цього листа. Я не знаю, якими шляхами він може потрапити до тебе, або навіть чи зрозумієш ти його тепер. Але я хотіла це написати. Щоб усе пояснити, і щоб ти знав, що значив ти для мене, навіть за такий короткий час.

Щоб ти знав, як я цінувала твої сердитість, грубувате мовлення, і твою вірність, і твою турботливість. Що я розуміла їхнє значення і їхню важливість для себе. Це було б важливо, навіть якби нічого такого не сталося.

Щоб ти знав: це не твоя провина. Це не твої дії спричинили. Це було просто нещастя, коли ти опинився не в тому місці й не в той час — так завжди буває, як казав мій тато. І я знаю, що це правда, бо те ж саме сталося зі мною, хоча я відтоді багато чого обирала сама у майбутньому.

Хай там що тоді сталося, я знаю: ти намагався зробити якнайкраще, бо завжди намагався зробити все можливе. І я також намагаюся зробити все можливе. Навіть якщо ми не завжди знаємо, що це означає, або як воно відбуватиметься. Ти можеш потрапити у щось поза межами твого розуміння, і ніколи не збагнеш чому.

Світ, чиєю часткою ми зараз є, важко прийняти, надзвичайно важко. Я не знаю, чи можу це прийняти навіть тепер. Не знаю, як зможу. Але прийняття означає рух із минулого відторгнення, і, може, в цьому теж є свої виклик, непокора.

Я пам'ятаю тебе, Соле. Я пам’ятаю доглядача маяка. Я ніколи не забувала про тебе — я просто дуже довго поверталася.

З любов’ю,

Ґлорія

(яка наражалася на небезпеку в скелях і добряче набридала тобі)

Подяки

Багато подяк моєму терплячому і неперевершеному видавцеві — Шонові Макдональду, який надав мені можливість написати ці книги, знаючи когось, хто справді на моєму боці. Дякую кожному в FSG за те, що вони здійснили спробу опублікувати цю трилогію, і за чудовий результат, а зокрема: Тейлорові Сперрі, Шарлотті Стрік, Девону Мейззону, Амберові Ґуверу, Ізабелі Войцеховській, Еббі Каган, Деборі Гельфланд і Денні Вольфф. Вдячний Карлі Еофф, Чандрі Волебер і Джастінові Гарднеру. Також дякую Елісон Сінклер за її колишню роботу над рекламним просуванням та Еріку Найквісту за незрівнянний дизайн палітурки. Також дякую своєму стійкому принциповому агентові Саллі Гардінг — і Cooke Agency. Також вельми вдячний своїм видавцям у Канаді, Великій Британії та інших країнах за демонстрування такої фантазії та енергії в публікації трилогії «Південний Округ». Також було приємно співпрацювати з компанією Blackstone Audio, зокрема з Райяном Бредді. Красно дякую неймовірним Бронсону Пінчоту і Керолайн Мак-Кормік за чудові перформанси аудіокниг. Додаткова подяка Клабберові Ейсу, Грегові Боссерту, Ерікові Шеллеру, Метью Чейні, Тессі Кум, Берріт Еллінгсен, Алістерові Ренні, Брайянові Евенсону, Керін Тідбек, Ешлі Девісу, Крегові Л. Ґітні, Кеті Шардл, Маркові Мустіану, Даяні Робертс і барові Fermentation. Велика подяка за спостереження сов і пугачів Амалеві Ель-Мохтару та Деві Девісу — за стільки виявленої доброти.

Обдумуючи і пишучи ці книги, я був вдячний за ідеї, які траплялись у серії Semiotext(e) Intervention, і зокрема у The Coming Insurrection, що справило величезний вплив на мислення Жар-птахи у всьому романі. Також я вдячний за роботу Рейчел Карсон і Жанові Бодріяру. Завдячую The Book of Miracles, що, вийшла у видавництві Taschen; The Sea Inside Філіпа Гари; Weird Life Девіда Тумея; Айріс Мердок за роман The Sea, The Sea; Тувіе Янссон (особливо за твори The Summer Book і Moominland Midwinter), за Tainaron Леени Крун; поезії про природу Паттіанн Роджерс; The Derrick Jensen Reader, виданому Льєр Кейт; After London Ричарда Джеффері; Guardians of the Light Елінор Дьюер. Нарешті, The Seasons of Apalachicola пера Джона Б. Спорера-молодшого, що стали для мене як одкровення під час написання «Замирення» — сердечній, чудовій, мудрій книзі, яка не відпускала мене й зробила трилогію «Південний Округ» особисто мені дорогою.

Інші дослідження передбачали відвідування, перегляд чи запам’ятовування пейзажів, які промовляли до мене й стали у пригоді для фантастики — це: Національний заповідник дикої природи Святого Марка, Апачикола, сільські Флорида і Джорджія, Провінційний парк «Ботанічний Берег», Національна паркова резиденція «Пасифік-Рім» на острові Ванкувер, узбережжя Північної Каліфорнії та острови Фіджі, які подарували мені справжню морську зірку.

Також слід подякувати багатьом чудовим і творчим книгорозповсюджувачам, з якими я познайомився під час турне цього року — ви надихали, були енергійними, а також сповненими ентузіазму читачами, готовими вирядитися зі мною у цю трохи дивну мандрівку. Я справді це ціную.

Нарешті, я сердечно вдячний своїй дружині Енн, яка підтримувала мене в усьому цьому. Вона заохочувала мене, підбадьорювала, допомагала зав’язувати й розплутувати вузли в канві, у процесі роботи сиділа за протилежним кінцем мого письмового стола, незмінно брала слухавку, коли хтось телефонував, була вірна всім шлюбним обіцянкам, щоб