Тарас Валерійович Березовець - Анексія: Острів Крим

розказав про деталі свого викрадення та, хоч як це дивно звучить, похвалив викрадачів: «За цю спецоперацію я б поставив цим хлопцям оцінку „відмінно“, оскільки сам служив у повітрянодесантних військах. Усе почалося з того, що нас заблокували біля в’їзду в Ялтинській загін морської охорони. Коли мою машину зупинили, перші слова, які я почув: „Де цей бандерівський генерал?“. Я вийшов із машини, і буквально через секунду від дядька в сталевому радянському шоломі отримав удар по корпусу й слова: „Нехай знає бандерівець, як б’є старшина ВДВ“. Я йому сказав: якщо ти старшина ВДВ, то бий мене в обличчя. Тобто це була провокація чистої води: одні демонстрували дику агресію, інші в мене на руках висіли, а треті зривали погони. Я їм із російськими матюками сказав: мужики, що ж ви робите, для офіцера дорожче погонів нічого немає»434.

Зі слів Коваля, операцію його затримки проводили не так звані «Нічні вовки», а представники російських спецслужб, — занадто підготовленою вона виявилася. При цьому про поняття офіцерської честі російські військовослужбовці навіть не згадували: чоловік, що назвався старшиною ВДВ, вдарив старшого за званням офіцера, генерал-полковника. Зрештою події покажуть, що представникам російської армії це поняття переважно не знайоме взагалі.

По обіді російські окупанти заблокували запасний командний пункт тактичної групи «Крим» українських ПВС. Повідомлялося, що до КПП прибув російський майор у супроводі вантажівки з озброєними й екіпірованими військовими та висловив пропозицію українським військовим спільно здійснювати охорону підрозділу.

Нардеп від «Удару» Віктор Чумак повідомив, що в блокуванні військових частин також брали участь «напівкримінальні елементи»: «Зараз відбувається неприхована окупація Криму російськими військами. Я розмовляв з офіцерами й солдатами російських військ. Звідки та хто вони, вони не говорять. Хоча нашим солдатам, які базуються в Перевальному, вони сказали, що це підрозділ військово-повітряної дивізії, яка базується в місті Ульяновську. А блокування військових частин у Сімферополі відбувається „силами місцевих напівкримінальних елементів“»435.

Коли російські війська окуповували український Крим, офіційні представники РФ лицемірно заявляли про «братську любов» до українського народу. Прес-секретар президента РФ Дмітрій Пєсков розповідав байки про «спроби Путіна зупинити насилля»: «На заході, на сході — це все народ єдиної України. Але частині цього народу абсолютно відмовлено в праві на самовизначення, у праві на легітимне рішення, у праві на якісь дії на захист власної гідності та власної безпеки. Дійсно, на жаль, на це закривають очі на Заході. На великий наш жаль, незважаючи на всі спроби нашого Президента, на його готовність фактично в щоденному режимі роз’яснювати позицію Росії, як і раніше ми стикаємося зі стіною нерозуміння. Це дуже сумно»436.

Увечері кримчани мітингували за мир та спокій на півострові, за єдність України. Радіо Свобода повідомляло, що «біля пам’ятника Тарасу Шевченку в Сімферополі за закликом Всекримської української ради пройшла акція „За мир та єдність України“». Сімферопольці виходили, щоби висловити свій протест проти вторгнення на півострів «зелених чоловічків» і проти незаконно призначеного референдуму437.

Була оприлюднена спільна заява президента США та прем’єра Японії щодо ситуації в Україні, за підсумками їхньої телефонної розмови. У розшифровці цієї розмови вперше пролунала фраза, що дії Росії несуть пряму загрозу для міжнародної безпеки та миру — перша оцінка юридичною мовою наслідків анексії Криму, зроблена американським лідером.

Білий Дім оприлюднив відповідне комюніке: «Лідери двох країн погодилися, що дії Росії є загрозою для міжнародного миру й безпеки, та наголосили на важливості збереження суверенітету й територіальної цілісності України. Вони домовились працювати з іншими партнерами по G7 і наполягати на тому, щоби Росія дотримувалась своїх зобов’язань та обіцянок щодо суверенітету України, зокрема відповідно до Статуту ООН та угоди про базування [ЧФ РФ. — Прим. ред.] від 1997 року»438.

Постпред Росії в Радбезі ООН Віталій Чуркін знову пояснив схиблену логіку Кремля в униканні прямого діалогу з Україною: «Ми утримуємося від політичних відносин, особливо на високому рівні міністрів закордонних справ просто тому, що ми не визнаємо легітимності їхньої [української. — Прим. ред.] влади»439.

Європейські політичні партнери України також почали діяти. Відбулося засідання Європейської народної партії, на якому прем’єр Польщі Дональд Туск зазначив: «Те, що відбувається зараз за східним кордоном Європи, це не лише все більша загроза з боку великого, східного сусіда Європи. Це передусім найбільш справжній, найглибший тест якості нашої спільноти. Те, яким чином ЄС діятиме в справі України щодо російської політики в Україні, буде насправді свідчити про те, ким ми є»440.

У властивій цинічній манері російське керівництво заявило, що не розуміє «стурбованості» Європи намірами Росії забрати Крим, а Сєргєй Лавров повідомив: «Останні озвучені в європейських столицях — Брюсселі, Відні, Страсбурзі — рішення, заяви й плани європейських та євроатлантичних організацій щодо української кризи змушують задуматися над тим, які завдання реально мають на меті наші партнери, які кошти вони готові інвестувати в ім’я їхнього досягнення і, водночас, на які жертви готові вони самі»441.

Євген Перебийніс заявив, що українська сторона зафіксувала розгортання російськими військами систем протиповітряної оборони, зокрема за рахунок зенітно-ракетних дивізіонів Збройних Сил України.

СБУ відкрила кримінальне провадження за посягання на територіальну цілісність і недоторканість України «у зв’язку з рішенням Севастопольської міської ради від 6 березня про входження міста до складу РФ»442.

Як виявиться згодом, російські диверсанти здійснили низку операцій, які цілком могли призвести до техногенних катастроф із великою кількістю жертв. Так, журналісти «1+1» виявили мінування магістрального газопроводу поблизу Армянська. Охоронна зона такої магістралі — 200 метрів. Однак, за повідомленням ТСН, російські військові розкопали газогін, і за 5 метрів від труби закопали БТР, а далі розклали міни.

На вимогу Генпрокуратури окружний адмінсуд Києва задовольнив позов ГПУ про визнання протиправним та скасування постанови Верховної Ради АР Крим від 6 березня 2014 року «Про проведення загальнокримського референдуму».

О 19:13 секретар РНБО Парубій написав у Facebook, що основна задача Путіна — знищити Крим, а його референдум ніхто не визнає: «Крим завжди мав мрію стати великим туристичним центром. Своїм фальшивим референдумом „путчисти“ знищують цю мрію. Вони хочуть зробити з Криму новий Карабах, нову Абхазію. Вони роблять Крим мертвою зоною. Їхні дії призведуть до того, що жодні інвестиції не прийдуть в Крим, туристи боятимуться відпочивати на кримському узбережжі». Щоправда, тоді