Алекс Міхаелідес - Мовчазна пацієнтка, Алекс Міхаелідес

І через те, як він це сказав, з такою люттю, з таким презирством, я зрозуміла, що Макс говорив правду. Я повірила йому. Не хотіла цього робити, але повірила.

Проте якщо це не Макс… то хто?

25 серпня

Я щось почула. Шум на вулиці. Подивилась у вікно і побачила, як хтось рухається в темряві…

Це чоловік. Він надворі.

Я подзвонила Ґебріелові, але він не відповідає. Може, зателефонувати в поліцію? Я не знаю, що робити. Мої руки так тремтять, що я ледве можу…

Я чую його — він на першому поверсі. Смикає вікна, двері. Він намагається потрапити всередину.

Я маю забиратися звідси. Потрібно тікати.

О Господи, я чую його…

Він всередині.

Він всередині будинку.

Частина четверта

Мета терапії полягає не в тому, щоб виправити минуле, а в тому, щоб допомогти пацієнтові дивитися в очі власній історії та оплакувати її.

Еліс Міллер

1

Я згорнув щоденник Алісії і поклав його на свій стіл.

Нерухомо сидів і слухав, як за вікном ллє дощ. Я намагався осягнути прочитане. Очевидно, що Алісія Беренсон була набагато глибша, ніж я припускав. Раніше вона була для мене закритою книжкою, тепер ця книжка відкрилася і її зміст захопив мене зненацька.

У мене було багато запитань. Алісія підозрювала, що за нею стежать. Вона колись дізналася, хто цей чоловік? Чи розповіла комусь? Я мав це з’ясувати. Як мені було відомо, вона втаємничила в це лише трьох людей — Ґебріела, Барбі і цього таємничого лікаря Веста. Чи зупинилася вона на цьому або ж розповіла ще комусь? А ось наступне питання: чому щоденник закінчується так різко? Чи є ще щось, написане в іншому записнику? В іншому щоденнику, який вона не дала мені? До того ж було цікаво, чому Алісія запропонувала мені прочитати її щоденник. Вона, безперечно, повідомляла якусь інформацію — і та виявилася дуже особистою. Це був жест доброї волі — вона засвідчувала, наскільки довіряє мені? Чи щось більш лиховісне?

Був іще один факт, який я мав перевірити. Лікар Вест, що лікував Алісію. Важливий свідок із життєво цінною інформацією стосовно її психічного стану під час убивства. Втім, лікар Вест не свідчив на судовому процесі Алісії. Чому? Про нього взагалі не було жодної згадки. Поки я не побачив цього імені в щоденнику, його наче не існувало. Як багато йому відомо? Чому він не свідчив?

Лікар Вест.

Це не може бути та сама людина. Це точно збіг. Я повинен упевнитися.

Я поклав щоденник у шухляду столу й засунув її. І потім, майже одразу, я передумав. Висунув шухляду й дістав щоденник. Краще зберігати його при собі — безпечніше буде не випускати його з поля зору. Я поклав щоденник у кишеню пальта та прикрив рукавом.

Я вийшов зі свого кабінету і спустився вниз. Потім попрямував у кінець коридору, доки не дістався останніх дверей.

Якусь мить я стояв і дивився на них. На маленькій табличці було написано ім’я:

«ЛІКАР К. ВЕСТ».

Навіть не постукавши, я відчинив двері та зайшов усередину.

2

Крістіан сидів за столом і їв паличками замовлені суші. Він підвів погляд і насупився.

— Ти не знаєш, як стукати?

— Мені треба поговорити.

— Не зараз, у мене ланч.

— Це не забере багато часу. Лише одне питання. Ти колись лікував Алісію Беренсон?

Крістіан проковтнув шматок рису і здивовано подивився на мене.

— Що ти маєш на увазі? Ти ж знаєш, що лікую. Я голова її лікувальної бригади.

— Я не про це — до того, як її перевели до «Ґроу».

Я уважно подивився на Крістіана. Його обличчя виказало мені все, що