Колектив авторів - Precedent UA — 2015

захист прав людини і основоположних свобод) у рамках кримінального провадження — забезпечити справедливий розгляд справи судом, який встановить обґрунтованість «будь-якого кримінального обвинувачення». Стаття 6 Конвенції в цілому гарантує обвинуваченому ефективну участь у кримінальному провадженні. Основним аспектом права на справедливий суд є те, що розгляд кримінальної справи, включаючи елементи кримінального провадження, які відносяться до процедури, повинен бути змагальним і в ньому має забезпечуватись рівність сторін обвинувачення і захисту… ані буква, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитися — у відкритий чи мовчазний спосіб — від свого права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб така відмова була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути виражена у недвозначній формі і має супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови…»

17) рішення Ковельського міськрайонного суду від 12 грудня 2012 року, справа № 0306/7367/2012, суддя Лесик В. О.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28013257

Теза із рішення:«..Як зазначено в рішеннях Європейського суду зі спливом певного часу обґрунтована підозра у вчиненні злочину перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи, а утримання під вартою протягом тривалого часу не відповідає принципові захисту від свавілля встановленому п. 1 статті 5, а сама тяжкість обвинувачення не може бути виправданням тривалих періодів утримання під вартою. У випадку коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства та суду можна запобігти за допомогою застави чи іншого запобіжного заходу, обвинуваченого має бути звільнено з під варти…»

18) рішення Апеляційного суду міста Києва від 08 лютого 2013 року, справа № 11/796/297/2013; рішення від 15 лютого 2013 року, справа: 11/796/382/2013; рішення від 05 квітня 2013 року, справа № 11/2690/2203/2012 судді: Васильєва М. А., Лук'янець Л. Ф. та Чорний О. М.

Посилання:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29267969

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29545274

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30636154

19) рішення Апеляційного суду міста Києва від 24 квітня 2013 року, справа: 11/796/496/2013, судді: Лук'янець Л. Ф., Васильєва М. А. та Кияшко О. А.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31152504

Теза із рішення: «…з урахуванням рішень Європейського суду, відповідно до яких:

— зі сплином певного часу обґрунтована підозра у вчиненні злочину перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи, а утримання під вартою протягом тривалого часу не відповідає принципові захисту, встановленому п.1 ст.5, від свавілля, а сама тяжкість обвинувачення не може бути виправданням тривалих періодів утримання під вартою;

— у випадку коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства та суду можна запобігти за допомогою застави чи іншого запобіжного заходу, обвинуваченого має бути звільнено з під варти…»

20) рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 лютого 2014 року, справа № 2607/13906/12, суддя Сингаївський О. П.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/37092538

Теза із рішення: «…При цьому існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними»… У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів…»

21) рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 06 листопада 2012 року, справа 1/0109/338/2012, судді: Трясун Ю. Р., Радіонов І.І. та Корольов М. П.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31653969

22) рішення Київського районного суду міста Сімферополя від 03 вересня 2012 року, справа № 1/0109/338, суддя Можелянский В. А.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25819617

Теза із рішень: «…право кожного обвинувачуваного в здійсненні карного злочину на ефективний захист із боку адвоката становить одну з основних засад слушного судового розгляду й це правило може бути застосоване до того, як справа буде спрямована в суд для розгляду…»

23) рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 листопада 2014 року, справа № 473/2467/13-к, судді: Зубар Н. Б., Вострікова Л. В. та Ротар М. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41408571

Теза із рішення: «.З огляду на вказане, суд критично оцінює визнавальні покази підсудних, які були надані ними під час досудового слідства в період дії КПК 1960 року, оскільки вони добуті у відсутності захисника і не були підтверджені сукупністю доказів, досліджених по справі. В рішенні Європейського суду з прав людини… Суд підкреслює, що, хоча право кожної особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист захисником, офіційно призначеним в разі такої необхідності, не є абсолютним, воно становить одну з основоположних ознак справедливого судового розгляду. Як правило, підозрюваному має бути надано можливість скористатися послугами захисника з моменту першого допиту міліцією, якщо в світлі обставин конкретної справи немає переконливих підстав для обмеження цього права. Право на захист буде, в принципі, непоправно порушено, якщо при засудженні особи судом використовуватимуться визнавальні показання, отримані під час допиту за відсутності доступу до захисника…»

27) рішення Турійського районного суду Волинської області від 18 березня 2015 року, справа № 169/496/14-к, суддя Тітівалов Р. К.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43186388

Теза із рішення: «…Наведене не суперечить і правовим висновкам Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що ні буква, ні дух статті 6 Конвенції не захищають особу від відмови за власним бажанням від права на доступ до захисника, гарантуючого справедливий судовий розгляд, і не забороняють особі добровільно відмовитися від свого права на гарантії справедливого судового розгляду при умові, якщо така відмова втілюється відповідним способом, що не допускає двозначності, і з наявністю мінімальних гарантій, співмірних з важливістю такої відмови. Право на захист, в принципі, буде непоправно порушено, якщо показання, отримані під час допиту працівниками міліції без участі адвоката, використовуються вирішальною мірою в подальшому для обвинувачення з метою засудження…»