Колектив авторів - Precedent UA — 2015

«…Так, вирішуючи по суті питання про доцільність подальшого продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, суд, відповідно до вимог ч. 1 статті 2, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» виходить з того, що згідно з ч. 2 п. 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року особу, обвинувачену у правопорушенні, має бути звільнено до судового розгляду, якщо держава не доведе існування «відповідних і достатніх» підстав для подальшого тримання її під вартою. Прецедентне право Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розробило чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, з-під варти, серед яких 1) ризик, що особа, якій пред'явлене звинувачення, ухилитиметься від явки до суду; 2) ризик, що особа, якій пред'явлене звинувачення, у разі звільнення вживатиме заходів задля перешкоджанню відправлення судочинства…»

10) рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2013 року, справа № 173/384/13-к, суддя Шевченко О. Ю.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/30783350

Теза із рішення: «… Європейський суд з прав людини також зауважив, що як правило, підозрюваному має бути надано можливість скористатися послугами захисника з моменту першого допиту міліцією, якщо в світлі обставин конкретної справи немає переконливих підстав для обмеження цього права…»

9) рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2012 року, справа № 4/1403/1334/12, суддя Гапоненко Н. О.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25991524

Теза із рішення: «… Європейський суд з прав людини послався на існування презумпції на користь звільнення з-під варти та зазначив, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів…»

10) рішення Апеляційного суду Херсонської області від 07 травня 2014 року, провадження №°11-сс/791/131/14, судді: Жила І.Е., Шевцова В. Г. та Ковальова Н. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38565467

Теза із рішення: «…В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 вказує на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді. Судом не враховано, що ОСОБА_3 характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Наявність ризиків, передбачених статтею 177 ч. 1 п. п. 1, 3, 5 КПК України, не доведена. Визначення слідчого судді для розгляду клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 було здійснено з порушенням закону. Дана ухвала суперечить практиці Європейського суду з прав людини, зокрема рішенню у справі «Боротюк проти України», відповідно до якого тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою. Можливість застосування менш суворого запобіжного заходу суддею взагалі не розглядалася. Просить ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання…»

11) рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 30 травня 2013 року, справа № 159/1621/13-к, судді: Бойчук П. Ю., Денисюк Т. В. та Бондар В. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/34559932

Теза із рішення: «…Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини, зі спливом певного часу обґрунтована підозра у вчиненні злочину перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи, а утримання під вартою протягом тривалого часу не відповідає принципові захисту від свавілля встановленому статтею 5 § 1 Конвенції, а сама тяжкість обвинувачення не може бути виправданням тривалих періодів утримання під вартою. У випадку коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства та суду можна запобігти за допомогою застави чи іншого запобіжного заходу, обвинуваченого має бути звільнено з під варти…»

14) рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 жовтня 2013 року, справа № 1-кп‑2/12, суддя Ольшевська Н. В.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/38295715

Теза із рішення: «…обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання особи під вартою, при продовженні тримання особи під вартою мають існувати нові підстави та ризики, або не зменшитись ті, що вже були встановлені, бути наявним конкретний суспільний інтерес, що превалює над принципом поваги до свободи особистості та має бути розглянута можливість застосування альтернативних запобіжних заходів…»

12) рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 27 січня 2014 року, справа № 564/2117/13-к, суддя Грипіч Л. А. та рішення від 12 березня 2013 року, справа № 1710/1–87/12, суддя Піскунов В. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/36823629 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29997410

13) рішення Березнівського районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2014 року, справа № 555/2151/13-к, суддя Таргоній М. В.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41103357

14) рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17.12.2014 року, справа № 0503/10653/2012, судді: Шевченко Л. В., Букрєй С. П. та Медінцева Н. М.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/41960079

15) рішення Любешівського районного суду Волинської області від 17 січня 2015 року, справа № 157/917/13-к, суддя Гладіч Н.І.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42331055

Теза із рішень: «…хоча право кожної особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист захисником, офіційно призначеним в разі такої необхідності, не є абсолютним, воно становить одну з основоположних ознак справедливого судового розгляду. Як правило, підозрюваному має бути надано можливість скористатися послугами захисника з моменту першого допиту міліцією, якщо в світлі обставин конкретної справи немає переконливих підстав для обмеження цього права. Право на захист буде, в принципі, непоправно порушено, якщо при засудженні особи судом використовуватимуться визнавальні показання, отримані під час допиту за відсутності доступу до захисника…»

16) рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 07 липня 2014 року, справа № 152/1083/14-к, суддя Славінська Н. Л.

Посилання: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/39711558

Теза із рішення: «…Такий висновок суду ґрунтується на практиці Європейського Суду з прав людини… основна мета статті 6 (Конвенції про