Олеся Лис - Обраниця чаклуна, Олеся Лис

Але коли до рук потрапляє конверт, розгублено дивлюся на незнайоме ім'я відправника.

― Графиня Морред... ― ще раз перечитую.

Раптом помилилась. Старанно морщу лоба, намагаючись згадати, хто це.

― Латруда Морред? ― Сівард здивований не менше.

Розгублено підіймаю на нього погляд. Звідки вона мене знає і що їй потрібно...

― Хто це? ― запитально дивлюся на чаклуна.

Чомусь стає неприємно. Сіварду дана особа явно знайома. І це мені не подобається. Дуже не подобається. Я вже готова зненавидіти цю графиню, навіть жодного разу не побачивши її.

― Чергова “Маріка”? ― Утриматися від шпильки не виходить.

Як і приховати… ревнощі. Ох, невже? Я що, насправді ревну колишнього чоловіка до суто гіпотетичної жінки? Ця ж графиня цілком може бути старшою за Ірду. Ну, ти даєш, Касі!

І в той час, як я шоковано кліпаю очима, викривши себе в подібному недоречному почутті, цей… цей зухвалець усміхається. Бачить, що я відчуваю, і нахабно усміхається! Ух, нестерпний самовдоволений чаклун!