Катерина Дако - Зламати ляльку Loly, Катерина Дако

* 9.7 *

- Ти надто напружена. Розслабся вже, - сказав він, відрізаючи шматочок бівштексу.

Зранку він подзвонив їй і попередив, що вони разом повечеряють. Її гордість благала відмовити, сказати, що вона не зможе, що буде зайнята. Але губи самі собою чомусь відповіли: "Добре".

І тепер вони сиділи в кабінці затишного ресторанчика. І Гордій з ніжного і трепетно ​​коханця перетворився на циніка та господаря життя.

- Я знаю, що для тебе це незвичайний досвід, але ти маєш довіряти мені і підкорятися.

Гордій подивився їй у вічі довго і пронизливо, ніби намагаючись загіпнотизувати і вкласти свою думку їй у голову.

- Я не розумію, навіщо тобі це, - Лола їла свій салат, але не відчувала смаку. - Хіба нам погано вдвох? Навіщо треба підсовувати мене твоїм друзям? Тобі самому потім не було гірко й гидко?

Гордій підняв одну брову, явно не чекаючи від неї такої відсічі. Покірна Лола сьогодні явно була на взводі.

- Все трохи не так, як тобі здається. Зрозумій, ти - посудина, з якої я п'ю, коли хочу насолодитися. І якщо я даю випити з нього своєму другові, це не означає, що напій потім втратив свою свіжість. Навпаки, бачачи, як ти подобаєшся іншим, я ще більше дорожу тобою. - Він глянув на неї майже лагідно. Але потім його брови насупилися. - Але пам'ятай: ти МОЯ судина! Все має відбуватися лише з МОГО дозволу. Жодних особистих контактів за моєю спиною. Якщо ти зустрінеш Ігоря ще раз, то маєш зробити вигляд, що бачиш його вперше.

Їй стало боляче. Знову те саме почуття, що тобою просто користуються. Причому колективно.

- І не кажи, що тобі не сподобалося. - він криво посміхнувся.- Ти перша відлетіла, ми з Ігорем ледве наздогнали.

Ну ось як йому пояснити, що реакція тіла – це зовсім не те саме, що відчуває душа. А душа почувала себе приниженою та розтоптаною.

- Ну і ще, можна сказати, що це був чудовий спосіб помститися мені за Аліну. Ти ж хотіла б, щоб я ревнував? - Гордій обвів у повітрі коло виделкою. - Ну, в принципі, так, я ревнував...

- Я б не хотіла більше такого...

- Ти знаєш, твоя думка, звичайно, цінна, але в мене своє бачення наших стосунків. Це добре, що ти не хочеш інших чоловіків. Мене це радує. Але це не означає, що ми більше не повторюватимемо. В нас залишилася ще одна гра. Пам'ятаєш?

Він промовчав, пережовуючи біфштекс і явно щось обмірковуючи.

- Я навіть подумав, що ми могли б повторити не з одним, а з кількома партнерами. Як тобі?

Лола уявила, що її одночасно використовують кілька чоловіків. І дівчину навіть пересмикнуло від такої картинки.

Він помітив її реакцію та посміхнувся.

- Бачу, що уявила. Але це не тобі вирішувати. Пам'ятай, ти моя іграшка. Ти робитимеш все, що мені подобається.

– Невже тобі таке подобається? - вигукнула вона. - Невже тобі приємно в такому брати участь?

- А хто сказав, що я братиму участь? Можливо, я залишу тебе з ними наодинці. Ну чи спостерігатиму з боку... Але в будь-якому разі, це не ти вирішуєш, як розвиватимуться події. Лялька для того й створена, щоб нею грали, а вона мовчала.

І Лола справді замовкла. А що вона могла сказати?
Єдиний вихід – просто розірвати стосунки. І Лола була вже дуже близька до цього. Практично на межі...

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно