Сергій Вікторович Мирний - Чорнобильська комедія

ЧОЛОВІК: Ні, я спортивний лікар, (зацікавлено оглядає атлетичну фігуру Сергія) А ви яким видом спорту займаєтесь?

СЕРГІЙ (похмуро): Марафонським… сном. Психіатр скрізь бачить одних психів, спортлікар — спортсменів…

СПОРТЛІКАР (здивовано): Ви — не тренуєтесь?

СЕРГІЙ: Я — чорнобилець. Тобто хворий, як тут прийнято говорити..

СПОРТЛІКАР: Ці-ка-во… Пішли зі мною, га?

У кабінеті він тримає пульс Сергія, дивиться на годинник, рахує… Міряє тиск. Слухає серце і легені: «Дихайте!», «Не дихайте!» Сергій на кушетці — спорт-лікар записує його кардіограму. З присосками на спині й грудях, Сергій крутить педалі велотренажера. Від нього тягнуться дроти до кардіографа…

СПОРТЛІКАР (задумливо): Тестування закінчене… У тебе тут аналізи брали?

СЕРГІЙ: Купу. Навіть таке, що я й не знав, що здають…

СПОРТЛІКАР: Наука! А де результати?

СЕРГІЙ (знизує плечима): Не знаю. Не показують.

СПОРТЛІКАР: А що говорять?

СЕРГІЙ: Нічо не говорять.

СПОРТЛІКАР (вражено): Як це, «нічо не говорять»?

СЕРГІЙ: Та так. Наука…

СПОРТЛІКАР: Секретне здоров’я. Як у президентів… Чекай мене тут. Я на розвідку.

СЕРГІЙ: Яку ще розвідку? Радіаційну?!

СПОРТЛІКАР: Боюсь, що боєм…

За солідним письмовим столом з табличкою «Директор інституту радіоактивної медицини» сидить функціонер-від-медицини — поповнілий, постарілий, з викоханим рум’янцем на опасистих щоках. Стіл перед ним вщерть заставлений мікрофонами. Серед інтерв’юерів Елмс. По обидва боки від функціонера згуртовано сидять його співробітники, числом до взводу.

МЕД-ФУНКЦІОНЕР (солідно, розмірено, переконано): Наслідки Чорнобильської катастрофи для здоров’я населення колосальні…

Робить паузу. Жебонить послідовний переклад англійською…

МЕД-ФУНКЦІОНЕР: Нами зібрано безліч даних…

Вказує рукою вбік, на стіл під стіною: горою-монбланом загрозливо громадяться на ньому звіти, статті, книги, журнали…

МЕД-ФУНКЦІОНЕР: Наслідки ці, на жаль, торкнуться і наших дітей — аж до десятого коліна… Відділом генетичних наслідків у нас завідує дуже перспективний учений, — хоч і молодий, але добре знаний. Дозвольте представити…

Молодий чоловік праворуч від функціонера киває головою; він — копія мед-функціонера, тільки стрункіший.

МЕД-ФУНКЦІОНЕР:…І, за сумісництвом, так би мовити (широко, сито посміхається) — мій син… Хочу ще раз підкреслити, що для дослідження колосальних наслідків цієї велетенської трагедії нам потрібні кошти… Чималі. Інакше ми не зможемо допомогти нашим дітям…

Він поглядає на свій стіл…

…на до-о-о-о-о-овжелезну фотографію чималої сімейки: сам функціонер з дружиною, його син з дружиною, син сина з нареченою, і далі пухленькі рожевощокі функціонерчики меншого і меншого калібру, як грибочки-боровичочки — міцненькі, пухленькі, симпатичні…

Жебонить переклад англійською останньої фрази…

Інакше ми нічим не зможемо допомогти нашим дітям…

Спортлікар заходить до реєстратури й звертається до чергової. Та заперечно хитає головою.

Він наполягає.

Вона категорично відмовляє.

Він — мило, по-світськи посміхнувшись — прощається. Вона теж мило йому посміхається, оцінююче проводжає його фігуру поглядом.

Спортлікар йде до виходу, відкриває двері, закриває їх… не виходячи з приміщення! Зігнувшись, крадеться стелажами, звіряється з буквами алфавіту, написаних на полицях, орієнтується, крутить головою… Знайшов! Навпочіпки між стелажами, переглядає «справу Сергія»…

Реєстраторка, почувши шелест сторінок знизу, нахиляється…

Спортлікар зосереджено перегортає сторінки: «Та-а-ак…»

Реєстраторка напружено прислухається, заглядає в просвіти між полицями — нижче й нижче…

Спортлікар зосереджено вивчає «справу»… під стелею! Уперся міцними ногами в стелажі… Обличчя його ясніє: «Ага!»

Жодних ніг на підлозі — а значить, і зайвих людей у приміщенні — немає. Реєстраторка, заспокоєна, розгинається.

Сергію тим часом сподобалось — він із задоволенням крутить педалі велотренажера. Класна штука!

Заходить спортлікар. Сергій натискає на педаль, повертається до нього…

«Кря-як!» — педаль ламається.

СЕРГІЙ (розгублено): Лиття… Ковані надійніші.