Salamander - Темні нащадки, Salamander

Зала вибухнула оплесками й вигуками підтримки. Командири один за одним піднімали руки в знак згоди.

Даріус повернувся до Аурелії, ставши на одне коліно.

— Моя королево, я присягаю вам служити й захищати це королівство, поки в моїх жилах тече кров.

Аурелія піднялася, її голос був чітким і спокійним:

— Даріусе, я знаю, що в тебе є всі якості, щоб вести наші війська до перемоги. Я довіряю тобі, як своєму братові й найкращому воїнові нашого королівства. Нехай наша віра в тебе стане твоєю зброєю.

Вона поклала руку на його плече, додаючи цим жестом ще більше впевненості. Зала знову наповнилася вигуками підтримки.

Каель вийшов наперед, обвівши поглядом усіх присутніх.

— Сьогодні мала відбутися коронація нашої королеви, — сказав він, і зала стихла. — Але ми всі розуміємо, що часу на святкування в нас немає. Ми коронуємо Аурелію після перемоги, коли настане мир.

— І тоді ми будемо святкувати не лише коронацію, а й нашу свободу! — додав Даріус, і командири підхопили його слова, вигукуючи на честь королеви.

Каель повернувся до Аурелії, його голос знизився, але залишився твердим.

— Ми всі тут, щоб підтримати тебе. Але щоб досягти перемоги, нам потрібно діяти разом, як єдина сила.

Аурелія кивнула, поглянувши на всіх командирів.

— Я вдячна за вашу підтримку. Сьогодні ми стоїмо на межі війни, але разом ми здобудемо перемогу.

Її слова викликали нову хвилю ентузіазму в залі. Даріус підняв меч і вигукнув:

— За королеву!

— За королеву! — підхопили всі присутні.

Після проголошення Даріуса, зустріч швидко перейшла до обговорення наступних кроків. Командири армій знову почали обмінюватися інформацією про свої сили, ресурси та плани. Аурелія уважно слухала, іноді кивала, іноді задаючи уточнюючі питання.

– Отже, ми погоджуємося, що швидкий удар – наш єдиний шанс отримати перевагу. Але як щодо ресурсів? Чи вистачить постачання для всіх загонів? – Даріус схилився над столом, його погляд був сповнений тривоги.

– Північний гарнізон забезпечений, але східні загони відчувають нестачу провіанту, – генерал Фалкір нахмурився, проглядаючи карти постачання. – Ми можемо перерозподілити частину запасів, але це потребує часу.

– Якщо скоротити споживання в центральних регіонах, це дозволить переслати більше до східних загонів, – Аурієлія підняла голову, її голос звучав твердо. – Генерале Аркас, чи зможете організувати логістику?

– Так, Ваша Величносте, – генерал Аркас кивнув, хоча в його голосі вчувалася нотка напруження. – Але для цього потрібні додаткові вози й люди. Це займе щонайменше два дні.

– Ми не маємо двох днів, – Аурієлія стиснула кулаки. – Що, якщо використати магічні портали для транспортування? Це швидше, хоч і небезпечно.

– Портали – це ризик, – Фалкір похитав головою. – Морван може відстежити магічну активність. Ми повинні зважити всі можливі загрози.

– Ризик завжди є, – втрутився Каель, його очі блищали рішучістю. – Але ми не можемо дозволити собі чекати. Я підготую портали.

– Добре, – Аурієлія різко кивнула. – Генерале Фалкір, забезпечте безпеку транспортування. Ми не можемо допустити втрат.

– А якщо Морван дізнається про наші плани? – генерал Аркас підвів голову, його голос звучав стривожено.

– Тоді ми мусимо діяти ще швидше, – Даріус відкинувся на спинку стільця, його обличчя було напруженим. – Кожен день затримки грає йому на руку.

– Саме тому ми повинні бути готовими до будь-яких несподіванок, – Аурієлія повела поглядом по присутніх. Її голос був спокійним, але твердим. – Кожен із вас знає свої завдання. До роботи.

Каель, що стояв поруч, тихо нагадав їй про важливість кожного моменту. Він не мав наміру дозволити жодним помилкам зіпсувати їхній план.

— Як би ми не йшли до перемоги, найголовніше зараз — швидкість і рішучість, — сказав він. — Тому, чим раніше ми почнемо наступ, тим краще.

Аурелія підняла руку, притягуючи увагу всіх. Її голос був твердим і впевненим:

— Ми розпочинаємо атаку завтра, на світанку. Я хочу бачити точний план кожної армії. Ніяких поблажок. Наша мета — ліквідувати всі стратегічні пункти і забезпечити швидке просування до центру їхнього командування.

Командири обмінялися поглядами, але всі без вагань погодилися з її наказом. Вони розуміли, що з Аурелією на чолі армії у них є шанс здобути перемогу, і вони були готові віддати все заради цього.

— І не забувайте про ресурси, — додала вона. — Забезпечення військ має бути безперебійним. Наша армія не повинна зупинятися через голод чи нестачу зброї.

Каель знову кивнув, додаючи:

— Я вже почав організовувати постачання, але ми повинні діяти швидко. Логістика буде одним із вирішальних факторів нашої перемоги.

Після того, як усі важливі питання були обговорені, зустріч почала завершуватися. Командири розпочали виходити, готуючись до реалізації планів. Аурелія залишилася з Каелем і Даріусом, щоб обговорити деталі стратегії на наступний день.

— Все буде складно, — сказав Даріус, дивлячись на карту, що лежала на столі. — Але ми маємо одне величезне перевагу — наше єднання.

— Так, і наша рішучість, — додала Аурелія. — Ми не маємо права на помилку.

Каель подивився на них, його очі блищали від рішучості:

— Завтра, коли ми почнемо наступ, я хочу бачити кожного з вас у найкращій формі. Це не лише битва за трон, це битва за наші життя і наше майбутнє.

Аурелія зустріла його погляд, відчуваючи, як серце б'ється сильніше. Вони стояли на порозі великих змін, і вона знала, що її рішучість і підтримка братів будуть визначати їхній успіх.

— Ми переможемо, — тихо сказала вона, і всі троє кивнули в знак згоди.

З цими словами, вони залишили кімнату, налаштовуючи свої серця на новий етап боротьби.

Аурелія йшла вузьким коридором, освітленим тьмяним світлом старовинних ламп. Її кроки ледь чулися на дерев'яній підлозі, яка злегка скрипіла під ногами. Вона тримала в руках невеликий блокнот, у якому були записані нотатки з останньої зустрічі. Її думки були зайняті тими словами, що пролунали під час обговорення, і серце билося трохи швидше, ніж зазвичай.