Andrew Kyrich - Талса.Тінь секвої, Andrew Kyrich

"Ні, я вибрав надійне місце для спостереження, він мене точно не бачив," — запевнив Генрі.

"Добре, але тепер слухай уважно," — Джейкоб говорив серйозно. "Іди додому до Марти і будьте дуже обережні. Тут щось не так, і я не хочу, щоб ви потрапили в небезпеку."

Генрі кивнув, хоча Джейкоб цього не бачив. "Зрозумів, Джейкоб. Ми будемо обережні. Я вже вирушаю додому."

"Добре," — сказав Джейкоб з полегшенням. "Зв'яжись зі мною, якщо щось станеться. А зараз іди додому і бережіть один одного."

"Так і зробимо," — відповів Генрі, і зв'язок обірвався.

Джейкоб з нетерпінням чекав на повідомлення від Генрі, і коли через дві хвилини воно нарешті прийшло, він швидко його відкрив. Номер фургону викликав у нього дивне відчуття тривоги. Він миттєво зателефонував братові.

"Ендрю," — промовив він, коли той підняв слухавку, — "я щойно отримав номер того фургону. Запиши його." Він продиктував цифри, відчуваючи легке тремтіння в голосі, ніби ця інформація могла стати ключем до розгадки всієї ситуації.

"Брате, я його перевірю. Але це може зайняти деякий час," — відповів Ендрю, намагаючись заспокоїти Джейкоба.

"Зрозуміло," — коротко відказав Джейкоб, намагаючись зберегти спокій. Проте в його душі залишалося неприємне передчуття.

Після розмови з братом Джейкоб вирішив, що продовжувати робочий день немає сенсу. Щось у цій ситуації вимагало термінових дій. Він швидко набрав номер Аліси.

"Аліса," — почав він, відчуваючи легке хвилювання, — "я знайшов дещо нове. Хочу під'їхати до твоєї редакції. Чи можеш вийти до мене?"

Аліса, відчувши його тривогу, одразу погодилася. "Звісно, вийду, я буду чекати тебе біля входу."

Джейкоб поклав телефон, відчуваючи, як серце б'ється швидше. Він розумів, що потрібно діяти обережно, але впевнено. Невідомість лякала його, але водночас підштовхувала до рішучих дій. Він глянув на годинник і вирушив до машини, сповнений рішучості дізнатися більше.

Джейкоб не помітив, як доїхав до редакції Аліси. Він їхав через кілька районів міста, немов на автопілоті, майже не звертаючи уваги на те, що було навколо нього. Коли він нарешті під'їхав до парковки біля офісної будівлі, де знаходилася редакція, Джейкоб спокійно припаркувався. Але раптом його погляд зупинився на тому самому фургоні, який турбував їх останні кілька днів.

Тривога охопила його. Джейкоб швидко знову набрав номер Аліси.

"Аліса," — сказав він, ледве стримуючи тривогу в голосі, — "не виходь з будівлі. Тут той фургон, я буду стежити за ним."

На іншому кінці лінії він почув, як Аліса затамувала подих. У її голосі відчувалося занепокоєння: "Джейкоб, ти впевнений, що це безпечно? Можливо, варто звернутися в поліцію?"

"Не переживай," — заспокоїв її Джейкоб, намагаючись говорити якомога спокійніше. — "Я буду обережним. Мій таксі не приверне уваги в міському трафіку. Просто залишайся всередині, я на зв'язку."

Аліса зітхнула, але погодилася залишитися в будівлі. Джейкоб відчув, як його серце забилося швидше. Він відкинув страхи і зосередився на фургоні, усвідомлюючи, що все залежить від його спостережливості та обережності.

Через кілька хвилин до фургону підійшов водій. Його обличчя було приховане під капюшоном. Він швидко оглянувся, потім сів у машину, завів двигун і вирушив у дорогу. Джейкоб, зберігаючи спокій, непомітно почав його переслідувати. Він добре знав ці місця і впевнено орієнтувався в міських кварталах.

Проте через кілька вулиць фургон раптово звернув на вузьку дорогу, ніби намагаючись уникнути можливого переслідувача. Джейкоб відчув, що щось не так. Він вирішив не ризикувати і не привертати до себе уваги. Проїхавши повз поворот, він спокійно продовжив рух, знайшов найближчу парковку і зупинився.

Швидко набрав номер Аліси. Вона відповіла майже одразу, її голос звучав схвильовано:

"Джейкоб, що сталося? Ти його втратив?"

"Я бачив, як водій сів у фургон і поїхав," — відповів Джейкоб, намагаючись зберегти спокій. "Він звернув на вузьку дорогу, ніби хотів зникнути. Я вирішив не ризикувати і не переслідувати його далі, щоб не викликати підозр."

"Може, він щось запідозрив?" — тривога в голосі Аліси стала ще помітнішою.

"Не думаю. Я зробив усе максимально непомітно. Краще будемо обережні і продовжимо діяти обдумано. Я зараз подумаю, що робити далі."

Аліса зітхнула, намагаючись заспокоїтись: "Добре, Джейкоб. Бережи себе, будь ласка."

"Не переживай, я буду на зв’язку," — запевнив її Джейкоб, завершуючи розмову.

Він знову відчув прилив тривоги, але рішуче вирішив не втрачати пильності. Джейкоб, трохи нервуючи, запитав Алісу, чи може вона переночувати не вдома, бажано ближче до роботи. Вона відповіла, що може залишитися у подруги, яка живе неподалік. Джейкоб порадив їй так і зробити та попросив, щоб вона зателефонувала йому, коли буде виходити, і він її підвезе. Аліса погодилася.

Після цього Джейкоб зателефонував своєму брату Ендрю, щоб дізнатися, як просуваються пошуки. Ендрю відповів, що знайшли небагато: фургон не належить кур'єрській компанії, а був проданий приватній особі. Хоча ім'я власника відоме, більше інформації поки що немає. Джейкоб розповів про переслідування фургона та порадив брату бути обережним. Ендрю запевнив його, що не залишає слідів своїх пошуків у мережі.