Кіра Найт - Дух життя, Кіра Найт

— Роуз сказала, що буде в барі. – нагадав Майк. – Думаєш, ми зможемо її випитати?

— Ми нічого не випитуватимемо, – різко відповів я. – Якщо вона і має якусь інформацію, то сама скаже.

— Рекс, – Джаред підвівся і підійшов до мене. – Якщо не нам - то ти маєш зізнатися самому собі. Ти боїшся повірити, що це Кіра. Я бачу це в твоїх очах. Проте всі ми тут саме через неї. Через Фантома. Через Церкву. Через те, що сталося у Віктора.

Я стиснув кулаки, але нічого не відповів.

— Може, це й справді просто збіг, – тихо сказав Майкл. – Але якщо ні... Якщо це вона?

Я не зміг відповісти. У кімнаті знову запанувала тиша, але тепер вона здавалася важчою за повітря.

— Добре, – сказав Джаред, трохи заспокоївшись. – Ми дочекаємося ранку. А поки... кожен із нас має подумати, як діяти далі. Якщо Роуз – це справді Кіра, то вона точно вляпається в щось велике. І нам треба бути готовими.

Я кивнув, хоча думки мої були далекими від планів на ранок. У серці жила надія і я мав її прийняти, хоч це і означало, що вона може спалити мене дотла.