farculitsa - Відроджені з Попелу, farculitsa

— Хіба недалеко, він вже старий.

Арбі осідлали для Адель.

Коли вони приїхали до резиденції Сафонських, Монтаро сам вийшов назустріч. Він глянув на доньку, але та відвела погляд. Люсі — заплакана, з червоними очима — не наважувалась підійти до Адель і стояла на сходах, за спиною чоловіка.

— Ми одружились перед Старійшинами, — сповістив Юндер одразу, не лишаючи місця сумнівам.

Люсі не втрималась на ногах і сіла у своєму бірюзовому платті прямо на сходи. Хтось зі служниць побіг за водою. Монтаро смикнувся, чи то вдарити Юндера, чи то доньку, але лишився стояти на місці. Найбільше йому хотілось викрикнути в обличчя Койлу, що Ріна жива. Що він порушив свою першу обітницю, взявши шлюб з його донькою. Викрикнути це і дивитись, як викривиться від болю обличчя Юндера, як він вскочить на коня і помчить знову шукати її по всьому Алітеру. Куди завгодно, аби тільки дав спокій Адель. Але натомість лорд лише стримано кивнув.

— Свідком нашого шлюбу є король, — додав генерал.

— Це правда? — спитав Монтаро в Адель, і та кивнула. 

А тоді замружилась, очікуючи, що батько прожене її. Але Монтаро не став. Він протягнув Юндерові руку на ладиронський манер, і той незграбно її потиснув.

— Що ж, тоді я вітаю вас в родині, генерале. Я сподіваюсь, що ви станете нашою опорою, і захищатимете її. І що ви зробите мою доньку щасливою.

— Я докладу всі зусилля.

— Тоді завтра на вечері оголосимо про шлюб.

Юндер кивнув. Він попрощався з Адель, яка вже не ховалась за його спиною, сів на коня і виїхав за ворота. Монтаро дивився йому в спину, аж поки генерал не зник за поворотом, а тоді обернувся до Адель. Дівчина ніяково розплилась у посмішці, очікуючи, що і ця витівка, як і попередні, зійде їй з рук, але батько не усміхнувся у відповідь.

— Що ж, — Монтаро допоміг дружині піднятись, — сподіваюсь, ти задоволена. Можливо сьогодні ти нас знищила.