Ася Віталіївна - Поцілунок долі, Ася Віталіївна
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-Що?,- піднімаюсь та вириваю лист з рук Сергія. Не можу повірити, там дійсно написано заява про звільнення за власним бажанням,- Катерино, але чому?
-Дякую, Сергію Олександровичу за все,- ігнорую моє запитання та навіть не поглянувши в мій бік прощається зі всіма,- Дякую всім за роботу та розуміння. До побачення.
-Катю, зачекайте,- говорить їй вже Саша та вона все ж таки впевнено залишає конференц-зал закривши за собою двері. Не вже вона дійсно йде з роботи? І це все через мене? Я тепер ще раз переконався, що вона зі мною була не через карʼєру і навіть не через гроші. Але таку Катерину мені тепер буде важче повернути. Який я дурак! Чому коли втратив, я почав її цінувати? Що за закон бумерангу?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Поцілунок долі, Ася Віталіївна », після закриття браузера.
